Найкращий західноукраїнський

Підсумки сезону для володаря бронзових медалей Суперліги - БК Говерла.
0
19 июня '11 1:37
фото БК Ферро-ЗНТУ
фото БК Ферро-ЗНТУ
Стабільність ніколи не була яскравою ознакою баскетбольних команд з західної України. Так вже склалися обставини, що львівська Політехніка та рівенський Пульсар, який за відсутністю інших команд, стали відносити до західноукраїнських, більшу частину свого існування провели в підвалинах турнирної таблиці Суперліги. Звичайно, в обох клубів свого часу були яскраві моменти історії: рівенчани можуть похизуватися тим, що виховали Сергія Ліщука, а львів'яни й досі згадують, як команда під керівництвом Валентина Вороніна двічі поспіль виходила до півфіналів різних чемпіонатів. Головне - успіхи цих команд були продиктовані скоріше збігом обставин, аніж плідною, спільною та продуктивною працею керівництва клубу та тренерського штабу. Тим дивніше було спостерігати за тим, як скромна івано-франківська команда, яка ще три роки тому закінчувала чемпіонат в середині Вищої ліги, крок за роком прогресує і виходить у лідери вітчизняного баскетболу. Звання третьої команди в Україні - безпрецедентний успіх для Говерли. Але, якщо подивитися назад, можна побачити, що прогрес прикарпатців не є випадковим - з року в рік клуб ставив собі певну досяжну мету та, в підсумку, приходив до неї.

Важко написати про Говерлу щось принципово нове. З одного боку, про івано-франківський клуб нам відомо дуже багато, а з іншого, цього "багато" дуже мало. Ну що там тієї Говерли? Є постійний спонсор, є генеральний директор, про роботу якого відомо дуже мало, є молодий, але вже досвідчений головний тренер, є команда, більшість гравців якої приїжджала до Франківська з двох напрямків - або з рівенського, або з агентства Майкла Харта. Все начебто просто, але, мабуть, саме у цій простоті й криються успіхи Говерли - франківці не створювали ажіотажу навколо своєї діяльності, тому кожній ланці системи під назвою "Говерла" було простіше працювати, а команді - тренуватися та грати. Франківці не створювали ажіотажу навколо своєї діяльності, тому кожній ланці системи під назвою "Говерла" було простіше працювати, а команді - тренуватися та грати. Навіть негативні речі, що відбувалися всередині клубу, просто не хотілося сприймати надто серйозно. Можна згадати ситуацію, коли Франківськ залишав Айварас Кяушас. Литовський легіонер, приїхавши на Батьківщину, не дуже добре висловився про Євгена Мурзіна, але ці слова екс-капітана франківців пройшли повз майже усі вуха, незважаючи на те, що заміну, яку Кяушасу підібрала Говерла в особі Річарда Джетера, можна назвати дуже невдалою. Якби така ситуація склалася в іншому клубі, головний тренер не зміг би уникнути критики. Але лише не в Говерлі, де тренерський штаб та керівництво своєю роботою на результат змусило вболівальників повірити та поважати себе. І зрозуміло, що тепер, створивши навколо себе такий сприятливий фон, прикарпатцям легше робити наступні кроки вперед.

Ми неодноразово якщо не критикували, то зауважували той факт, що вся зарубіжна комплектація команди будується на співпраці з Харт Спортс Менеджмент. Начебто не можна побудувати якісну команду, користуючись послугами лише одного агента. Можливо й так, але хто зараз дорікне Мурзіну та Андрієві Кремезу, що клуб обрав саме таку політику формування команди? Так, можна зробити висновок, що чемпіонат Суперліги слабшає рік за роком, що суперники, намагаючись досягти у своєму клубі якісного результату, самі плутаються у власній діяльності, що...і так далі. Говерла ж стала черговим яскравим прикладом того, як можна, не шарахаючись з боку в бік, простим шляхом досягти певних вершин. Тих, про які у багатьох клубах ліги, що володіють не гіршими можливостями, й не мріяли.

Вже в жовтні минулого року Говерла дала зрозуміти, що простим потраплянням до плей-офф цього сезону франківці обмежуватися не збираються. У п'яти перших поєдинках чемпіонату підопічні Євгена Мурзіна здобули п'ять перемог і вирвались на перше місце турнірної таблиці. І, мабуть, найголовніша причина цьому - дуже вдала комплектація команди. У Говерли протягом сезону не було яскравого лідера, та це аніскільки не заважало франківцям - скоріше, навпаки, Євген Мурзін ледь не вперше в кар'єрі зміг побудувати таку команду, яку хотів. Деррік Зіммерман вміло диригував партнерами в атаці, не цурався сам йти в прохід, Чаппел зарекомендував себе як найбільш "гнучкий" захисник: швидкість, атлетизм, кидок - все було при ньому. Щодо Свонсона, то він став у команді найкращим снайпером, але крім цього міг нашкодити супернику й під кільцем. Ця трійка захисників багато в чому й визначала гру команди. Важливо, що всі ці хлопці відпрацьовували в захисті. Так само вдало Говерла підписала й центрового Колмена. Ерік нерідко жалівся на своє здоров'я, на труднощі, не завжди був стабільним, але коли було потрібно, він свою роботу виконував якісно. Настільки, що був визнаним одним з найкращих на своїй позиції у всій лізі.

Ще можна довго розписувати роль окремих гравців команди, згадуючи яскраві матчі не лише легіонерів, а й українців - Віктора Герасимчука, Ростислава Кривича, Олексія Полторацького. Звичайно, можна поставити у провину Говерлі, що клуб весь сезон демонстрував своє байдуже ставлення до молодих гравців, але, коли мова йде про серйозні досягнення - не до сентиментів. Врешті, Говерла, як і Будівельник, вирішили використовувати першу команду лише як вітрину, вкладаючи в неї всі гроші. Дублери ж, які зайняли останнє місце у своєму чемпіонаті, отримували копійки та жодного шансу пробитися до основного складу не мали.

Розписувати хід сезону, який провела Говерла, не має особливого сенсу. У франківців протягом всього регулярного чемпіонату не було особливих спадів чи підйомів. Головне - за весь сезон прикарпатці жодного разу не опустилися нижче четвертого місця, а в плей-офф просто показали свій максимум, разом з тим, не стрибаючи вище своєї голови. Цікаво, що на дистанції регулярного чемпіонату Євген Мурзін не один раз програв кінцівку зустрічей, і це йому неодноразово ставили в провину. І наскільки символічно, що в останньому поєдинку серії за третє місце франківці виявили характер саме наприкінці матчу, зробивши за останню хвилину основного часу гри неймовірний ривок 9:0 і перевівши гру до овертайму!

Що очікує на Говерлу у наступному сезоні? Скоріше за все, тренерському штабу франківців знову доведеться збирати нову команду - навряд чи керівництво клубу зможе задовольнити нові фінансові апетити Чаппела, Колмена та Свонсона, ймовірно, до іншого клубу Суперліги переїде Деррік Зіммерман. Але з побудовою нової команди в Говерлі впораються, і це не має стати якоюсь проблемою. А ось справді новим кроком для франківців може стати участь у єврокубках, навіть, у Єврочеленджі. Місцева влада вже почала годувати вболівальників команди обіцянками з приводу нової арени та чергової реконструкції манежу - дякуючи головному тренеру Миколаєва Валентину Бєрєстнєву, в Україні дізналися про жахливі умови в роздягальні для суперників прикарпатців. Але, якби не було, незалежно від того, чи скотиться команда на кілька місць донизу по турнірній таблиці, свій новий крок вперед Говерла обов'язково зробить. Принаймні, іншого від найкращого західноукраїнського клубу вже не чекають.

Прогноз перед сезоном: успішна боротьба за місце у плей-офф
Підсумок: 30 перемог, 18 поразок - четверте місце в регулярному чемпіонаті; плей-оф - МБК Миколаїв (3:2), БК Донецьк (0:3), Ферро-ЗНТУ (3:1) - третє місце; 
Найкращий гравець команди - Деррік Зіммерман

- Ерік Колмен увійшов до першої символічної збірної сезону та став найкращим центровим плей-оф за версією iSport.ua;
- Джеремі Чаппел увійшов до другої символічної збірної сезону за версією iSport.ua;
- Деррік Зіммерман - найкращий розігруючий захисник плей-оф за версією iSport.ua. 
iSport.ua Баскетбол Украина
Загрузка...