Маршрут важкого тижня

Коли мені запропонували спробувати створити щось на кшталт щоденника із середини спортивних подій, засумнівався, чи буде це насправді цікаво.
36230
13 Ноября 2013, 22:15
Маршрут важкого тижня
Неуловимый и нестареющий Руди Феллер, Getty Images
Чи варто говорити про спорт з іншого боку: без голів, м’ячів, секунд, чи слід постфактум згадувати «спортивні пісні», які давно відлунали? В будь-якому разі, спроба – не мука. Тим більше, перший досвід, схоже таки вдався. Тож, поїхали далі? Тільки пристебніться!
 
Взагалі, світ журналістики, а тим більше телебачення, овіяний ореолом небаченої яскравості. Аж надто сліпить «тілівізір» людям очі. Глядачі упевнені, що по той бік екрану аж надто кольорове життя: світ розкошів і розваг. Доведеться зруйнувати стереотип! Панове, ми зроблені з того ж тіста, що й ви. Не літаємо бізнес-класом, їздимо тими ж звичайними потягами, і частіше – на верхніх поличках, а за якоюсь яскравістю, чи легкістю зазвичай захована масштабна робота і ледь не повна відсутність вільного часу. 
 
Минулий тиждень для мене точно місця розвагам не залишав. План був такий: у понеділок привітатися з Донецьком і відпрацювати в якості журналіста і презентера Шахтар-Байєр, четвер – вже у Києві коментар Тун-Динамо, неділя – автобусом у Луцьк по динамівських слідах. Не вражає? Та й добре, адже це нормальний, типовий графік роботи у єврокубковий тиждень. І працювати над його плануванням варто заздалегідь – до кожної складової роботи треба ретельно підготуватись...
 
За Руді Фьоллером я ганявся давно. Ще напередодні поїздки в Леверкузен намагався через УЄФА замовити з ним інтерв'ю. Та спортивний директор Байєра - дуже заклопотана людина. Чудовою відмовкою від спілкування тоді став гол-фантом Кісслінга. "Сьогодні він точно не зможе, утім ще є мінімальний шанс організувати інтерв'ю завтра",- відповіді медіа-менеджерів УЄФА не додавали оптимізму. Фьоллер втомився від постійних коментарів і розборів "дірявої" перемоги леверкузенців над Хоффенхаймом. І я навіть не здивувався, коли прогулюючись околицями Бай-Арени в пошуках цікавих деталей, побачив герра Руді на куті одного з тренувальних полів у футбольній формі. Він бавився у футбол "3 на 3" на ворота, схожі на хокейні. До слова, Фьоллер у чудовій формі, бомбардирські навички не втратив. За кілька хвилин забив щонайменше два м'ячі. Перша думка - швиденько бігти за камерою. Та, відчувши на собі грізний погляд футбольної легенди, погодився із другою: "Якщо мінімальний шанс на інтерв'ю ще є, не варто його зараз знищувати"... Нас
тупного дня я почув таке знайоме англійське слово "unfortunately". "На жаль, пан Фьоллер сьогодні недоступний. Ми зробили все можливе". Як же набридла ця офіційна мова!
 
"Якщо хочете записати Фьоллера, можемо зробити це просто зараз",- наступний шанс видався вже в Донецьку. Герр Руді вийшов до поля Донбас-Арени і у відповідь на запит офіцера УЄФА дещо зам'явся. Він не спілкується англійською. Робочі мови - рідна німецька та італійська. Та зрозумівши, що йому будуть перекладати, з усмішкою на інтерв'ю погодився. Фьоллер - улюбленець ЗМІ. Він дуже гострий на язик, від нього завжди очікуєш чогось незвичайного. Висока посада робить людину дипломатичнішою, але в будь-якому разі він залишається дуже цікавим персонажем. Чи не так?
 
Не обійшлося і без українських особливостей. Мені вже потім розповіли, як зупиняли знімальну групу, що намагалася "не сіло, не впало" втиснутися у наш ексклюзив (та ще й обурювалися, що їх не пустили!!!). Типова, на жаль, для нас ситуація. Вже й сил нема засмучуватися, коли відповіді на твої питання поширюють так звані "люди-диктофони" (а деякі ще мають наглість підписуватися), або хтось користається ситуацією, яку насправді створив ти, і щиро вірить, що нові персонажі їхніх сюжетів чи статей впали з неба. Неприємний досвід вчить ретельно ховати свої напрацювання. Та я все одно щиро не розумію, навіщо колезі (нехай і конкуренту) псувати твою роботу. Якщо вже побачив, що десь поступився – намагайся знайти щось цікавіше, обігнати суперника на іншій трасі. Від цього лише глядач виграє!
 
- Оператор не розрахував, що ви настільки високі!
 
- Ви теж немаленький:)
 
Розмова із Самі Хююпя подарувала масу приємних емоцій. Наставник Байєра після нульової нічиї з Шахтарем був готовий кожному подарувати свій чудовий настрій. Але навіть здобувши потрібний результат фінський тренер не зрадив своїй педантичності. "Ти щасливчик",- озвався після флеш-інтерв'ю менеджер УЄФА Патріс. І справді пощастило! Хююпя повернувся до поля, аби перевірити (увага!) як його хлопці проводять розминку! Так, після неймовірно виснажливої футбольної битви, гравців Байєра (і не лише запасних) відправили тренуватися. У футболі ж немає дрібниць. 
 
Звичайно, що Мірча Луческу на відміну від Хююпя не світився від щастя. "Два вопроса",- грізно попередив Олександр Спірідон перед флешем. Звичайно, що формально я до цього застереження не поставився. Тут треба намагатися виграти психологічну гру, встигнути зацікавити на мить раніше, ніж співрозмовник скаже: "Дякую, до побачення!". Найдетальніше пан Мірча відповідав на третє запитання - банальне, але важливе. Можливе тому, що хотів вкотре згадати суддівство Стефана Ланнуа. До речі, звернули увагу, наскільки швидко реагує Луческу на слова журналіста? Йому не потрібний переклад - він все чудово розуміє...
 
Я люблю готуватися до коментаря. Особливо цікаво відкривати для себе нову незнайому команду. Не розумію колег, якщо вони нарікають на непізнаваність клуба, який належить коментувати. Навпаки, це круто! Скільки ж цікавого можна дізнатись, який великий запас історій підготувати, аби обирати, в який момент і якими фарбами репортаж забарвити. Це не означає, що треба розповісти все, що знаєш. В жодному разі! Дуже важливо відчувати момент, коли та чи інша історія, чи акцент, будуть до діла. За допомогу в підготовці до Тун-Динамо маю подякувати Вадиму Скічку. Він працював на місці подій і поділився безліччю важливих деталей. Чому швейцарці обрали штучний газон, що сталося з Ленсом, чому воротар Февр грає в шоломі… Все це дрібниці, але дуже важливі. І нехай не знадобилося знання, що Лука Цуффі з футбольної родини, а його батько Даріо грав на тій самій позиції центрального півзахисника – нічого страшного. Переконаний, навіть у час інтернету, можна і треба відшуковувати якісь цікавинки для репортажів. Нехай глядач нині 
дуже обізнаний – це не означає, що йому потрібне лише слухати, як м’яч ганяють. 
 
Якщо ваш інтерес не вщухатиме, про особливості коментаря ми ще поговоримо. Адже важких тижнів ще вистачатиме. Зупинятися не будемо? Поїдемо далі?
iSport.ua Футбол Европа
Комментариев 0
Войдите, чтобы опубликовать комментарий