МАТАморфоза

Хуан Мата розділяє думки. Футбольна доля хитка і мінлива, і вихованець Реала знає про це краще за багатьох. Упродовж двох минулих місяців Мата встиг провести на полі всього трохи більше 30 хвилин ігрового часу, однак після сильних виступів у матчах проти Тоттенгема та Ліверпуля іспанець миттєво перетворився на одного з найкращих футболістів Манчестер Юнайтед. До таких поворотів долі гравець, який був проданий Челсі після двох поспіль сезонів у статусі найкращого виконавця лондонців, вже повинен був звикнути. Зрештою, навіть своїм першим крокам у професійному футболі Хуан завдячує випадку: підпускати молодь до основи Валенсії тодішнього тренера Кажанів Рональда Кумана змусили кадрові проблеми в колективі.

Випадковими надто агресивні критики восьмого номера МЮ називають і чисельні регалії Мати, серед яких знаходиться місце для золотих медалей чемпіонату світу, чемпіонату Європи та Ліги чемпіонів. Довго шукати аргументи їм не доведеться: на двох переможних для збірної Іспанії міжнародних турнірах Хуан не відіграв жодного повного матчу, а в мюнхенському фіналі 2012 року він не реалізував свій удар у післяматчевій серії пенальті. Підтверджує думку критиків і той факт, що свій останній трофей іспанець піднімав над головою ще два роки тому, та й той був завойований у другорядній Лізі Європи. І мова навіть не заходить про невиправдані очікування вболівальників Юнайтед після витрати на його придбання майже 40 млн фунтів. 

Тези про Мату як про непридатного для гри на фланзі гравця або футболіста, який потребує побудови навколо нього дій цілої команди, встигли стати загальновживанимиНу і, певна річ, лінь. Враховуючи той факт, що більшість затятих ненависників Мати є або прихильниками прямолінійного футболу, або проповідниками б’єльсизму, недостатня активність півзахисника в оборонних діях завжди робила його легкою мішенню для критики. Настільки легкою, що тези про Мату як про непридатного для гри на фланзі гравця або футболіста, який потребує побудови навколо нього дій цілої команди, встигли стати загальновживаними. Легендарний Тоні Адамс свого часу заявляв, що для забезпечення переваги у грі на полі достатньо сімох виконавців, але зрозуміло, що нові виклики футболу ХХІ століття такого дозволити вже не можуть. Недовіра ж до персони Хуана Жозе Моуріньо, здавалося, остаточно закріпила за ним реноме винахідливого, але ненадійного футболіста.

На думку футбольних фахівців, дрібний і технічний плеймейкер є представником виду, який у сучасному футболі перебуває під загрозою вимирання. Останні тенденції говорять про те, що спеціалісти у вузьких сферах поступово втрачають свій вплив, натомість балом починають правити універсальні гори м’язів, які здатні контролювати хід гри однією лише фізичною присутністю на полі. Виявляючись антитезою до уособлення цих віянь, могутнього Поля Поґба, Хуан Мата не може не почувати себе незручно, ще більш незручно він себе почував, коли менеджер МЮ Луї ван Гаал знаходив йому місце поруч із Маруаном Феллаїні.

Дивовижний все-таки випадок: зараз ми говоримо про одного з найбільш титулованих футболістів світу і гравця, клас якого не поставлять під сумнів навіть найбільш вперті скептики. Понад те, мова йде про гравця, який утримує за собою звання найкращого півзахисника Прем’єр-ліги за системою гол+пас за результатами чотирьох останніх сезонів. Тож чи було повернення Мати до найкращої форми настільки несподіваним?

Вдала гра іспанця на позиції вінґера спростувала один із найбільш популярних міфів про Мату – ненадійність Хуана на бровціПочати варто з того, що дорогу до повернення в основний склад Манчестер Юнайтед для "вісімки" відкрила дискваліфікація Анхеля Ді Марії. Виступ Червоних дияволів у матчі проти Тоттенгема, перший тайм якого Луї ван Гаал назве найкращим виступом його команди в сезоні, недарма пов’язують з відсутністю важкуватого Ді Марії, але ще більш важливим у цьому контексті був вихід Мати. Ефект вийшов настільки вражаючим, що в інтерв’ю The Telegraph, яке було записано за день після перемоги у грі зі Шпорами, менеджер МЮ назвав варіант побудови гри з Ешлі Янґом на лівому фланзі та Матою праворуч найбільш оптимальним у своєму арсеналі. Важливе уточнення: ван Гаал підкреслив, що за схемою 4-3-3 Янґа він розглядає гравцем, що забезпечує атакам Юнайтед ширину, а Мата в такому разі отримує ліцензію на зміщення в центр.

Таким чином, вдала гра іспанця на позиції вінґера спростувала один із найбільш популярних міфів про Мату – ненадійність Хуана на бровці. Певна річ, розглядаючи недільний матч проти Ліверпуля, можна зауважити, що в багатьох ігрових епізодах восьмий номер МЮ отримував підтримку від правого оборонця Антоніо Валенсії та хавбека Андера Еррери. Утім, набагато більше уваги варто приділити тиску, який на свого співвітчизника Альберто Морено чинив Мата. А отже, "пасажиром" у цій грі колишній футболіст Челсі точно не був – так само часто, як Хуана підстраховували партнери, Мата допомагав їм постійним стримуванням лівого вінґбека Ліверпуля. Цим самим розвінчується ще один міф: у неділю іспанець довів, що може бути командним гравцем.
Найбільш важливим фактором повернення півзахисника до форми, схоже, було рішення Луї ван Гаала застосувати тактичну схему 4-3-3
Закиди з приводу відпрацювання в обороні? У середньому в матчах цього сезону Прем’єр-ліги Мата робив перехоплення частіше, ніж такі зіркові плеймейкери, як Сеск Фабрегас, Оскар, Давід Сілва чи Месут Єзіл. Понад те, за кількістю відборів Мата майже вдвічі випереджає свої минулорічні показники, не кажучи вже про прямого конкурента за місце в основі Ді Марію. Зрозуміло, що мова йде не лише про серйозну роботу над собою, а й про серйозну перевагу іспанця над футболістами, які зазвичай вважаються більш працьовитими, ніж "лінивий" Хуан.

Ну і врешті, як на гравця, який проводить чи не найгірший сезон у своїй кар’єрі, показники Мати є вельми пристойними: 7 голів і 3 результативні передачі. І хоча за системою гол+пас він поступається тому ж Ді Марії, в активі якого 9 асистів, важливо враховувати той факт, що свої 7 м’ячів він забив після всього 22 ударів по воротах, у той час як аргентинцю для 3 результативних ударів знадобилося 56 ударів. Не варто, певно, і згадувати, що в порівнянні з минулим сезоном Маті вдалося поліпшити свої результати.

Проте найбільш важливим фактором повернення півзахисника до форми, схоже, було рішення Луї ван Гаала застосувати тактичну схему 4-3-3. Особливих компліментів за це голландець, втім, навряд чи заслужив: по-перше, виникають питання щодо того, чому Мата не отримав шансу заграти на зручній позиції раніше; по-друге, навіть сам Луї мусить визнати, що за наявності Ді Марії він зробив би ставку на аргентинця. Певна річ, матч проти Ліверпуля Анхель розпочав на лавці для запасних, але впродовж кількох наступних тижнів дуже цікаво буде постежити за конкуренцією на правому фланзі МЮ. Якщо Мата буде продовжувати набирати темпи, повернути місце в основі віце-чемпіону світу буде вкрай складно.