Футзал. Романов: "В Ливии было интересно и страшно"

Игрок львовской Энергии и национальной команды Украины Михаил Романов недавно вернулся из Ливии, где в составе сборной мира провел два матча против местной сборной.
0
27 июля '10 14:35
Михаил Романов (справа) пытается помешать сопернику, фото МФК Локомотив
Михаил Романов (справа) пытается помешать сопернику, фото МФК Локомотив
Если в первом поединке была зафиксирована боевая ничья - 5:5, то во второй встрече класс и мастерство команды World Stars дали о себе знать - 6:3. Один из шести голов в ворота ливийской сборной провел единственный представитель Украины, отметивший, к слову, на днях свое 27-летие.

- Михайле, прийми найщиріші вітання. Великих перемог тобі не тільки у спорті, а й у житті. Як відсвяткував день народження?

- Дякую за привітання. День народження святкував у теплому колі сім’ї. Враження якнайкращі.

- Перейдемо одразу до найцікавішого. Запрошення до команди World Stars стало для тебе несподіванкою?

- Звичайно. Радий, що туди поїхав. Для мене це була велика і приємна несподіванка. Вдячний Богові за те, що дав мені таку можливість.

- Поділися враженнями від побаченого...

- Усі п’ять днів був дуже позитивний настрій. Сказати, що я задоволений поїздкою на 100 відсотків буде надто м’ягко. Коли ми приїхали, в аеропорту нас зустріли дуже привітно. Було дуже багато журналістів, які нас зустрічали та висвітлювали цю подію. У літаку з Рима летів з двома воротарями Жоао Бенедіто та Балашем Зонтаном, а також з журналістом сайту futsalplanet.com. З останнім спілкувалися англійською. Хоч мову знаю далеко не ідеально, однак розуміли один одного. Незрозумілі речі малювали на листку паперу. Додому я таких привіз три. Зокрема, аби усе правильно пояснити, мені на листку прийшлося малювати про наш чемпіонат, першу та другу лігу.

- Що робив після прильоту до Лівії?

- Протягом дня долетіли усі учаснику матчу. Спочатку у нас було зібрання, де кожен представлявся й говорив про себе. Розказували за свій клуб, за збірну. Згодом приїхав на тренування і був приємно здивований. Тренерами у нас були наставник збірної Бразилії та Румунії. Останній сам за національністю іспанець. Я завжди хотів потренуватися з бразильцями, іспанцями. Було цікаво. Від спілкування з ними отримував велике задоволення. Загалом, старався взнати щось нове, щось навчитися. Туди я не їхав показувати свої ігрові здібності, комусь щось доводити.

- Як знаходили спільну мову?


- Бразилець Шуша пограв трохи у російському чемпіонаті, тому з ним порозумітися було найпростіше. Через нього питався у тренерів про різні тактики. Про це взнав більше. Переконався, що тактика Енергії є правильною. Ми на вірній дорозі, потрібно тільки це вдосконалювати.

- Шуша був перекладачем?


- Можна і так сказати. (Сміється.) У нашій команді спілкувалися арабською, іспанською, португальською. На інший план можна віднести англійську та російську мови. Попри це проблем зі спілкуванням майже не виникало. Мене всі розуміли.

- Які враження після гри в одній команді з бразильцями?

- У бразильців інший менталітет. Вони виходять на майданчик перемагати. Про це їм не потрібно говорити. Та й тренер наш був дуже впевнений, що ми не програємо. Навіть якщо й щось не виходило, ніхто не кричав. Загалом, атмосфера в команді панувала чудова. Перед другим матчем сиділи в роздягальні півтора години, адже чекали дуже поважного гостя. Гравці багато жартували один з одного. Зокрема, хорват Фране Деспотовіч взяв листок паперу, поклав на землю і сказав: я стаю на один бік листка, а хто стане на інший, мене бачити не буде. Звичайно, посперечатися було з ким. Він взяв той листок, просунув під двері у душовій та вимкнув світло... Утім, воротар Жоао Бенедіто побачив Деспотовіча через зеркало. Хорват визнав свою поразку... Словом, було дуже багато жартів та позитивних моментів.

- На якому рівні була організація матчів?

- На дуже високому. Коли їхали на перший матч автобусом, окрім поліцейського супроводження, до нас приєдналася ціла група байкерів. Вони нас оточили і супроводжували до самого залу. У залі глядачів також було дуже багато.

- Що скажеш про збірну Лівії?

- У минулому році вони виграли чемпіонат Африки. Знаю, що там виділили 4 мільйони доларів на розвиток виду спорту та підготовку своєї збірної до чемпіонату світу. Тренери у них іспанці, а сама збірна є хорошою. У них непоганий підбір гравців. Особисто я думав, що ця команда буде трішки слабшою.

- У другому матчі ти забив гол...

- З іранцем пішли у пресинг, забрали м’яч і ми реалізували вихід 2 в 1.

- Лівію встиг оглянути?


- Коли виходиш на вулицю і бачиш, що всі жінки у чорному одязі, робиться страшно. Тим паче, коли одягом закрите обличчя... У Лівії ми всюди ходили усією командою: на екскурсію, по магазинах

- Привіз сувеніри?

- Ні, нічого не купував, чомусь не хотілося. Найбільше тішуся, що привіз хороший досвід і багато позитивного настрою.

- Перед від’їздом, контактами з гравцями не забули обмінятися?


- Звичайно. Коли приїхав додому і переглянув електронну пошту, було 22 (!) непрочитаних листи. Писали майже усі гравці команди і тренер. Останній написав, що від роботи з командою отримав велике задоволення. Додав, що ми дійсно зірки і люди, які чудово знають свою справу. Було дуже приємно.

iSport.ua Другие Футзал
Загрузка...