Один пішов за 100 млн євро, а інший вимушено втікає: Паралельні реальності Шахтаря та Динамо

Усі футбольні вболівальники в Україні звикли до очного чи заочного протистояння донецького Шахтаря та київського Динамо. Саме ці клуби вже тривалі роки є маркерами успіху в українському футболі: постійна боротьба за чемпіонство, результати на міжнародній арені, робота за межами поля та багато іншого.

Одним із показників успішності клубу, як бренду, є робота на трансферному ринку. Усі ми знаємо, що ринком для Шахтаря тривалі роки була Бразилія, а Динамо – пробувало різні варіанти: Африка, Південна Америка, Європа та інші частини світу.

Однак важливо розуміти, що робота клубу будується не лише на покупках, а й на продажах. Якщо не брати до уваги результати команд на міжнародній арені, то показником успіху є трансферна робота. Ідеальними прикладами виступають: Бенфіка та Аякс, які не виграють єврокубкові трофеї, але мають репутацію клубу, який готує якісних гравців.

В українському футболі між Шахтарем та Динамо – величезна прірва у цьому плані. ISPORT.ua розбирає принцип роботи клубів на міжнародному ринку як постачальники гравців.

ТОП-5 головних продажів Шахтаря

Донецький клуб став маркером для європейських клубів, адже "гірники" дають можливість футболістам розвиватися та адаптуватися до футболу. Тож не дивно, що гранди дивляться і спостерігають за українським колективом, який є трампліном у кар'єрі футболістів.

Саме на це й орієнтуються самі футболісти, які знають, що, перейшовши до Шахтаря, є можливість у майбутньому опинитися у топ-клубі.

1. Михайло Мудрик – у Челсі у сезоні-2022/23 за 70 мільйонів євро+бонуси
2. Фред – у Манчестер Юнайтед у сезоні-2018/19 за 59 мільйонів євро
3. Алекс Тейшера – у Цзянсу Сунін у сезоні-2015/16 за 50 мільйонів євро
4. Фернандіньо – у Манчестер Сіті у сезоні-2013/14 за 40 мільйонів євро
5. Вілліан – в Анжи у сезоні-2012/13 за 35 мільйонів євро

До цього списку можна згадати Дугласа Косту (Баварія), Генріха Мхітаряна (Боруссія Дортмунд) та навіть Дмитра Чигринського (Барселона). Немає сумнівів, що цей рейтинг був би іншим, якби не повномасштабна війна України з Росією. Адже через це бразильські зірки пішли, вважай, за малу суму, в оренду чи зовсім безкоштовно – Додо (Фіорентина), Давид Нерес (Бенфіка), Маркос Антоніо (Лаціо) та інші.

Як ми бачимо, що гравці Шахтаря затребувані чи не кожен сезон, адже футболісти виступають у різних чемпіонатах (за сильні клуби) та у різний час. Ну, а цінник на них – це явний доказ.

ТОП-5 головних продажів Динамо

Київське Динамо має зовсім іншу стратегію – утримати якнайдовше, а потім продати за неймовірний цінник. Тож ми не часто чуємо, що клуб продав когось за хорошу суму та у чудовий клуб.

1. Андрій Ярмоленко – у Боруссію Дортмунд у сезоні-2017/18 за 25 мільйонів євро
2. Андрій Шевченко – у Мілан у сезоні-1999/00 за 23,91 мільйона євро
3. Віталій Миколенко – в Евертон у сезоні-2021/22 за 23,5 мільйона євро
4. Олександр Драгович – у Байєр у сезоні-2016/17 за 21 мільйон євро
5. Сергій Ребров – у Тоттенгем у сезоні-2000/01 за 18 мільйонів євро.

Далі у цьому списку йдуть Каха Каладзе (Мілан), Роман Єрьоменко (рубін), Браун Ідейє (Вест Бромвіч), Джермен Ленс (Сандерленд) та інші. Вигадувати нічого не потрібно, адже самі можете побачити цінник, час продажу та клуби, в які пішли футболісти.

Сьогоднішній день

Найкращі футболісти Динамо та Шахтаря на сьогодні – Віктор Циганков та Михайло Мудрик. Про одного з них говорив увесь світ тривалі роки, як у медіа, так і на полі, а про іншого заговорили буквально нещодавно.

Шахтар зробив усе, щоб продати Мудрика за неймовірні гроші на піку його вартості, а Динамо – щоб утримати Циганкова. У результаті ж – Михайло перейшов у Челсі за 100 мільйонів євро, а Віктор – "втікає" до Жирони, яка заплатила за нього "всього" 5 мільйонів, при тому що кияни хотіли виручити за гравця хоча б 30.

Циганков не хотів повторювати історію, коли Динамо зробило все, щоб утримати Ярмоленка. Тоді кияни переконали гравця перепідписати контракт, щоби клуб заробив на ньому грошей. Але якою ціною потім було здійснено трансфер? Та й вік – 27 років, тоді Ярмоленко мав менше шансів засвітитися на весь світ, адже з нього вимагали вже відразу. Віктор не захотів йти за таким сценарієм (йому 25 зараз), адже далеко не факт, що знайдеться покупець, який задовольнить необ'ємний апетит президента клубу.

Мудрик підписав контракт з Челсі на 8,5 років і став одним з найдорожчих новачків АПЛ. Циганков, за яким спостерігали Севілья, Ліон, Ліверпуль, йде до Жирони. Ось вона реальність, хоча за потенціалом гравців багато хто оцінює досить близько один до одного. Але все могло бути інакше, якби у потрібний час Динамо зважилося на те, щоб відпустити Віктора, дати шанс йому і собі.

Різні реальності

Київське Динамо та донецький Шахтар – найпопулярніші клуби в Україні, але у світі зовсім різна ситуація. Одна справа результати: Шахтар хоче виграти Лігу чемпіонів, а Динамо:

"Краще грати у Лізі Європи та перемагати, ніж у Лізі чемпіонів принизливо зазнавати поразок", - Ігор Суркіс.

Звичайно, шанси на те, що донецький клуб виграє головний європейський турнір, мінімальні, але важливий факт ментальності та психології. Шахтар хоче прославляти себе, заробляти та досягати успіху. Динамо ж тупцює на місці, витоптуючи собі яму.

Окрім результатів є репутація. Саме це впливає на успіх бренду у всьому світі. Згадаймо те, як Шахтар став таким. "Гірники" ж на початку 2000-х не були тим клубом, який готовий кинути виклик Україні та всьому світу. Звичайно, багато що змінилося, коли прийшов Рінат Ахметов і Мірча Луческу.

Такий дует, який підтримувався роботою керівництва, футболістами, тренерським штабом та результатами – рік у рік йшов уперед. Успіхи на міжнародній арені, правильний підхід до гравців та інших клубів мали велике значення. У результаті ми маємо бренд із відмінною репутацією, який готує гравців для європейських грандів та просить за них солідні гроші.

Звичайно, Мудрик – не коштує 100 чи 80 або навіть 60 мільйонів євро. Але чому клуби готові витрачати такі гроші? Причина проста – Шахтар відомий бренд, який славиться своїми футболістами. Одиниці з тих, хто пішов за величезні гроші, провалилися. Тож Шахтар йшов тривалі роки до того, щоб за своїх вихованців просити 100 мільйонів євро.

Згадайте Динамо. Ви знаєте тільки Ігоря Суркіса та все. Незрозуміло, хто працює у структурі, хто відповідає за трансфери, та й який курс розвитку. Якщо Шахтар піарить себе (дає двічі нагороду Мудрику за найкращого гравця сезону, проводить різні акції, а Даріо Срна разом із Мудриком виходить на поле Стемфорд Брідж під час презентації гравця), то Динамо має лише Суркіса.

Президент говорить про те, що на столі він не має пропозицій щодо гравців. Звичайно ні, адже клуби знають, що потрібно дуже сильно попрацювати, щоб здійснити трансфер – задовольнити суму, мати певний статус (адже Суркіс влітку не захотів продавати Циганкова в Жирону за більшу суму, а про Супрягу взагалі вже можна не згадувати), та й якість самих футболістів дуже сумнівна саме на європейському рівні, а не в УПЛ (Мудрик виріс у ціні саме за гру в ЛЧ, а не за УПЛ). Клубам простіше уникати Динамо, нехай і гравці мають чудові перспективи стати зірками.

Різні реальності та світогляди. Щоб Динамо стати таким, як Шахтар, – потрібно мати план роботи та розвитку, а також навчитися відпускати своїх гравців, а не намагатися нажитися на них якнайбільше. А то, таким чином, ще довго Шевченко та Ребров будуть у топі продажів в історії клубу.

Дмитро Данець