Відмовитися чи брати участь: чи мають українські спортсмени бойкотувати Олімпіаду?

Кілька місяців точиться запекла боротьба з приводу того, щоб не допустити спортсменів з росії та білорусі до відбіркових змагань на Олімпійські ігри в Парижі-2024 (Франція). Українські організації за підтримки інших країн хочуть, щоб росіяни і білоруси не змогли взяти участь у відборі. Причина доволі проста і зрозуміла - повномасштабне вторгнення в Україну з боку росії з допомогою білорусів.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) на чолі з неординарним Томасом Бахом не йде на вимоги України та інших країн. Організація не хоче відсторонити спортсменів із країн-агресорів.

Своєю чергою з боку українських політиків і організацій були заяви про те, що ми бойкотуватимемо змагання, якщо МОК допустить спортсменів із росії та білорусі навіть під нейтральним прапором. І ось буквально кілька днів тому вийшла офіційна заява, в якій ідеться про те, що: "Україна бойкотуватиме змагання, де братимуть участь росіяни і білоруси".

Давайте розбиратися, чому це рішення виглядає досить неоднозначним.

Бойкот Олімпіади - найпростіше рішення

Ініціатором протокольного рішення з приводу бойкоту став міністр молоді та спорту України, а також президент НОК України Вадим Гутцайт. Політик дуже неоднозначний: можна згадувати перевибори на посаду в НОК, призначення туди представників ОПЗЖ, пасивність в ухваленні рішення і відсутність тиску на міжнародні організації.

Звичайно, світ спорту великий, але, якщо розглядати діяльність Міністерства спорту та НОК України, то тут багато питань. У перші дні повномасштабної війни більшість міжнародних спортивних організацій відсторонили росіян і білорусів від участі в турнірах. Минув рік - і все стало повертатися: фехтування, бокс, дзюдо, тайський бокс, легка атлетика та інше.

Читайте також: МОК розкритикував Уряд щодо заборони українцям виступати на турнірах із росіянами

Виникають запитання. Чому так відбувається? Чому бездіяльність? Чому немає жодної реакції? І безліч чому.

Найпростіше рішення, щоб показати "свою боротьбу" за право відсторонити спортсменів із ворожих країн - бойкот. Для цього всього потрібно ухвалити закон і все. Не потрібно організовувати поїздки, оплачувати спортсменам та їхнім тренерам підготовку, не потрібно взагалі нічого робити. Буде лише документ, який скидається просто на відмовку.

Рекомендації МОК

Повернемося до скандального МОК. Виконавчий комітет організації випустив цілий список рекомендацій з приводу участі спортсменів з росії та білорусі.

Список рекомендацій:

• спортсмени з російським або білоруським паспортом повинні змагатися в особистому заліку тільки як нейтральні спортсмени;
• участь команд спортсменів з російським або білоруським паспортом не повинна розглядатися;
• спортсмени, які активно підтримують війну, не можуть змагатися. Допоміжний персонал, який активно підтримує війну, не може брати участь;
• спортсмени, які працюють за контрактом з російськими або білоруськими збройними силами або органами національної безпеки, не можуть брати участь у змаганнях. Допоміжний персонал, який працює за контрактом з російськими або білоруськими збройними силами або службами національної безпеки, не може брати участь;.
• будь-який спортсмен під нейтральним статусом, як і всі інші спортсмени, які беруть участь, повинен відповідати всім застосовним до них антидопінговим вимогам, зокрема тим, які викладені в антидопінгових правилах МФ;
• санкції проти винних у війні, російських і білоруських держав і урядів мають залишатися чинними: без прапорів, без гімну, без змагань у цих країнах, без уряду і державних чиновників.

Ці рекомендації не стосуються майбутніх літніх Олімпійських ігор-2024 у Парижі та зимових Олімпійських ігор-2026 у Мілані. Однак, варто розуміти, що це той план, за яким працює МОК.

Язик не повернеться сказати, що це той варіант, який влаштовує Україну. Однак МОК пропонує свій варіант, адже це всього лише рекомендації. Ну а український уряд - бойкот і нормально. До речі, на болотах ці рекомендації абсолютно не влаштували спортсменів і чиновників, судячи з їхніх реакцій.

Спортсмени - збережіть свої життя

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов в ефірі Суспільного відповів з приводу долі українських спортсменів, які не зможуть боротися за потрапляння на Олімпіаду в Парижі. Відповідь показує всю абсурдність ситуації.

Що робити самим спортсменам? Знаєте, я нікому не побажаю... Учора був на черговому похороні свого хорошого знайомого, який віддав понад 20 років легкій атлетиці, і загинув на Харківському напрямку. І в якого залишилося троє дітей. Він добровільно пішов на другу війну. І прослужив він не на кухні, якщо можна так сказати. Тобто він був у бойових підрозділах. Так от я хочу сказати нашим колегам-спортсменам, які переживають, що через заходи МОК і допущення росіян чи білорусів до змагань, а відповідно українці не зможуть взяти участь, що поламається кар'єра чи щось інше. Натомість залишиться життя ваше і ваших дітей.

Дякую кожній людині, яка стоїть на захисті України, але не можна проводити ось такі паралелі. Ця репліка ставить не тільки спортсменів, а й людей між вибором: життя або смерть. Але хіба на цьому влаштуються принципи життя і збереження України?

Скільки людей - стільки й думок

Важливо розуміти, що під час війни немає хороших рішень, правильних. Здебільшого, ці рішення погані, але не настільки, як інші. Тож немає правильної відповіді, як потрібно вчинити в ситуації з допуском або не допуском росіян і білорусів.

Давайте пройдемося деякими заявами українських спортсменів або організацій.

• Ярослава Магучіх - бронзова призерка Олімпійських ігор у Токіо, переможниця чемпіонатів світу та Європи, призерка багатьох турнірів

Це дуже слабка позиція - бойкотувати Олімпіаду. Ми маємо зробити все, щоб цього не сталося. Тільки не відмовлятися від виступу на Олімпіаді. Це найбільше змагання, яке дивляться всі. Якщо там не буде українських спортсменів, це буде провал, чесно.

• Федерація тенісу України.

Цим зверненням ми висловлюємо спільну позицію щодо можливого рішення НОК про повний бойкот гравцями всіх міжнародних турнірів, де грають росіяни чи білоруси. Таке рішення призведе до руйнування українського тенісу, адже гравці з цих країн беруть участь майже в кожному змаганні.

• Жан Беленюк - Олімпійський чемпіон у Токіо, багаторазовий призер і чемпіон, чинний депутат.

Обравши бойкот відбіркових змагань, питання бойкоту Олімпіади України просто стає неактуальним, бо ніхто без ліцензій туди просто не потрапить...

• Федерація фехтування України.

Було ухвалено рішення не тільки не виходити на поєдинки на змаганнях будь-яких рівнів безпосередньо з російськими та білоруськими спортсменами, а й нашим спортсменам, тренерам, суддям не брати участь у змаганнях, у яких візьмуть участь російські або білоруські спортсмени з активним залученням до цього спортсменів інших країн.

• Олег Верняєв - Олімпійський чемпіон у Ріо-де-Жанейро, багаторазовий призер і чемпіон.

Чесно кажучи, багато військових запитують, коли будуть змагання. Тому мені здається, що вони спостерігають і вболівають за нас. Якщо хлопці б'ються, це не означає, що ми повинні сидіти вдома і віддавати всі медалі росіянам. Я думаю, що ми повинні теж виїжджати, воювати на своєму спортивному фронті і завойовувати якомога більше медалей. Якщо ми не поїдемо, то "даємо задню" і показуємо, що вони "взули" нас і тут.

• Головний тренер збірної України з дзюдо Віталій Дуброва.

Чому це потрібно: торік у дзюдо, коли російську команду допустили до участі в турнірах, ми їх бойкотували: Грендслеми в Монголії, Будапешті та Загребі, де також розігрувалися рейтингові бали, виплачувалися призові кошти. Але ми бойкотували, чітко висловили свою позицію, пропустили три змагання, і в Будапешті, коли навіть не було російської збірної, Міжнародна федерація нас просила взяти участь, щоб не було цього конфлікту. Проте чітко витримали позицію, росіян відсторонили, і протягом року їх не було. Тому тим, хто говорить про неефективність бойкоту - це неправильно. Якщо виступати як тенісисти, то маємо, що на кожному кроці всі кажуть: а ось же вони змагаються, ніхто ні з ким не побився. Так, це радикальний захід, але я вважаю, що він потрібен.

Угорі - лише частина думок спортсменів і організацій. Як ми бачимо, немає спільної думки і точно не буде.

• Вадим Гутцайт - міністр молоді та спорту України президент НОК.

Щодо бойкоту я вже багато разів говорив, бойкот - крайнє рішення. Поважаю кожного спортсмена, тренера, федерацію. Кожен спортсмен і федерація мають вирішити, чи будуть вони брати участь, чи ні. Багато спортсменів висловлюються, що вони проти участі в змаганнях, де виступлять російські спортсмени. Багато спортсменів кажуть, що хочуть брати участь і отримати ліцензію на Олімпіаду.

Це дуже складне рішення, але ми потім будемо приймати його разом. Це буде окреме рішення для кожного спортсмена і федерації. Але буде політичне рішення, за яким будемо потім визначатися.

Питання бойкоту продовжують обговорювати, але потрібно діяти просто зараз. І діяти не просто, щоб "відмовитися від участі в турнірі", а зробити так, щоб максимально урізати можливість росіянам і білорусам брати участь.

Неоднозначність бойкоту

Якщо бойкотуються Олімпійські ігри, то чому на інформаційному просторі виходять безліч сюжетів і матеріалів, на культурному - проводяться виставки, музеї, на мистецькому фронті знімаються фільми, робляться фотографії, показуються історії життя людей і навіть на спортивному, коли спортсмени демонструють прапор і прославляють Україну на весь світ? Можна продовжувати дуже довго, але будь-яка платформа, будь-який спосіб сказати про Україну - це величезна цінність, враховуючи те, що навіть в Україні не всі громадяни знають про реалії. Шанс заявити про Україну на весь світ - безцінний.

Читайте також: Зозуля: Гутцайт на відмінно справляється із завданням поховати спорт в Україні

Повертаючись у спортивну площину, давайте згадаємо одиниці моментів, які уособлюють всю важливість виступів на світовому майданчику:

• Благодійні ігри та турніри, які принесли мільйони Україні та допомогли певним людям з їхніми проблемами;
• Виступи на бійцівському рингу - тріумф Олександра Усика, Дениса Берінчика, Ярослава Амосова (які стояли на варті України та допомагали всіма способами) та інших, які піднімають український прапор;
• Тенісний майданчик: наші спортсмени роблять усе, щоб прославляти Україну, а Сергію Стаховському навіть вдалося привернути увагу світу, що він прийшов попрощатися з тенісом, але на благо України;
• Водні види спорту, де наші красуні-дівчата роблять свою роботу на відмінно, як у спортивному плані, так і на інформаційному;
• Командні види спорту в різних країнах - наші спортивні команди беруть участь в інших національних чемпіонатах - і в цьому немає жодних негативних точок, а лише позитив;
• Футбольні змагання, коли на стадіонах лунає гімн України, коли фанати з усього світу (крім кількох неадекватних) підтримують Україну, проводячи акції та різні благодійні заходи.

Можна продовжувати дуже довго, але кожен зі спортсменів, які прославляють Україну, - важлива частина в повномасштабній війні з росією. Навіть зараз, ті спортсмени, яким буде заборонено брати участь у відборі на Олімпіаду, теж змагаються і виграють нагороди, а потім лунає гімн України.

Бойкот Олімпіади = Бойкот усього спорту = Бойкот усього 

Якщо порушується питання бойкоту Олімпійських ігор, то потрібно дивитися ширше. Українські спортсмени цілком можуть сказати, чому ми не можемо боротися за путівку в Париж, а інші спортсмени грають у турнірах, де є представники ворожих країн. Питання цілком справедливе.

Приклади видів спорту, в яких українці перетинаються з росіянами та білорусами:

• Футбол - українські клуби та збірна України беруть участь у міжнародних турнірах, де є білорусь
• Теніс - українські спортсмени грають у турнірах, де є ворожі країни, і навіть проти їхніх спортсменів
• Кіберспорт - NaVi з CS:GO мають у своєму складі двох росіян, нехай вони під нейтральним прапором, а в турнірах повно росіян і навіть повертають їх

Якщо говорити не про спорт, то згадаймо вручення премії Оскар, де в одному приміщенні перебували українці з росіянами.

Тож якщо бойкот відбору на Олімпійські ігри, то потрібен бойкот усього, де хоч є слід ворожих країн. Починаючи від інформаційного поля і врешті-решт спорту.

Вихід із ситуації

Повторюся, правильного рішення під час війни не може бути. Є те рішення, яке стане не таким поганим, як інші.

Виходів із ситуації кілька:

• Кожен спортсмен вирішує сам
• Кожна федерація вирішує сама
• Бойкот усього, де є росія чи білорусь
• Нічого не бойкотувати

Кожен варіант має право на життя, але найправильніше, у цьому випадку, боротися за відсторонення спортсменів з ворожих країн.

Хто б що не говорив на Українську асоціацію футболу на чолі зі скандальним Андрієм Павелком, але УЄФА і ФІФА відсторонили росію від турнірів як клубних, так і збірних. Президент ФІФА Джанні Інфантіно не подобається багатьом в Україні через його політику і слова, але його змогли дотиснути, щоб відсторонити.

Тож виникає питання, чому не можна дотиснути Томаса Баха та його колег? Чому ми маємо відмовлятися і втрачати можливість говорити про Україну. Тому що - це простіше? Але хіба це правильно?

Якщо змарнуємо можливість брати участь в Олімпіаді, то це на довгі роки запам'ятається всьому українському спорту і світу. Але користь буде? Сумнівно, дуже сумнівно. Росіяни зможуть потрапити на Олімпійські ігри, де і будуть на очах у всього світу. Україна? Українці сидітимуть вдома, мовчатимуть і віритимуть у диво. Але хіба так треба боротися? Хіба - це по-українськи. І згадуючи наших героїв зі зброєю та без, але можливість спостерігати за українськими спортсменами - це хвилинка радості, тріумфу та гордості для кожного з них і кожного з нас!

Дмитро Данець, ISPORT.ua