Данієль Ріккардо: історія падіння "Медоїда"
Данієль Ріккардо – 32-річний австралійський пілот Формули-1, який виступає за команду МакЛарен. Всі шанувальники "Королеви автоспорту" знають його як веселу, відкриту, приємну та чесну людину. І прямо зараз у його кар'єрі настали найтемніші часи.
Жахлива форма австралійця призвела до того, що команда вже думає про розрив угоди з ним. Як так сталося, що колись талановитий гонщик, який постійно бореться за перемоги та подіуми, не може знайти швидкість у не найповільнішій машині? Давайте розберемо весь шлях "Медоїда" від розкішного старту в Ред Булл до повного провалу.
Пропустимо дебютний сезон Ріка за HRT та Торо Россо і перейдемо відразу до часів, коли він почав демонструвати те, на що здатний.
Ред Булл (2014 - 2018)
Перший сезон Данієля за старшу команду Ред Булл спричинив фурор: австралієць просто розніс у особистій дуелі чотириразового чемпіона світу Себастьяна Феттеля. Третє місце в особистому заліку, 238 очок, 8 подіумів, включаючи три перемоги (Канада, Угорщина, Бельгія) та ще чотири рази австралієць зупинився за крок від подіуму.
У той же час Себ зайняв лише п'яте місце зі 167-ма очками, піднявшись на подіум всього чотири рази та не здобувши жодної перемоги. Під час того сезону стало відомо, що німець займе місце Фернандо Алонсо у Феррарі, де він спробує, хоч і безуспішно, повторити історію свого кумира Міхаеля Шумахера.
Ще тоді було відомо, що у контракті Себастьяна є пункт, який дозволить йому залишити команду у разі слабких особистих результатів. Багато хто говорив, що він спеціально зливав сезон, щоби піти.
Але Ріккардо було все одно на ці розмови, його більше хвилювали особисті успіхи, що й має бути у випадку гонщика, адже Формула-1, здебільшого, спорт для егоїстів. Без егоїзму не можна стати чемпіоном світу. А ще тобі в цьому має допомогти команда, із чим були труднощі.
Наступного року на заміну Феттелю, який пішов з Торо Россо, була піднята сумно відома російська "торпеда" Данило Кв'ят. Після шикарного першого року друга кампанія в РБ у Ріккардо не задалася: він по разу фінішував другим і третім, також поступившись новому напарнику в особистому заліку лише три очки.
Багато в чому той сезон для більшості все ще був перехідним, тому на ньому не варто сильно акцентуватися. Все найцікавіше сталося 2016-го. Після Гран-прі Росії, де "торпеда" досягла своєї мети у вигляді корми Феррарі Себастьяна Феттеля, Ред Булл вирішив відправити Квята назад доопрацьовувати свої вміння до Торо Россо.
Черговим напарником Данієля став зовсім молодий Макс Ферстаппен, який фінішував першим вже в наступній гонці в Іспанії, став наймолодшим в історії переможцем Гран-прі у віці 18 років і 227 днів. Вже тоді австрійська команда зрозуміла, що щось планується.
До кінця сезону Макс ще чотири рази ставав другим і двічі третім. Ріккардо ж переміг у Малайзії, також чотири рази завоював срібло та три рази бронзу. На правах старшого він фінішував третім у особистому заліку, а нідерландець зайняв п'яту сходинку.
2017 вийшов для "Медоїда" досить продуктивним як у плані подіумів, так і сходів - вже тоді намітилися деякі проблеми з надійністю боліда. Одна перемога, одне срібло і одразу 7 бронз - і це при вічній боротьбі Мерседес із Феррарі. Ферстаппен у плані сходів сильно не відставав: 6 у Ріка, 7 у Макса, зате дві перемоги під кінець року.
А ось те, що сталося у 2018 році, начебто визначило все майбутнє Данієля у Формулі-1. Останній рік у рідній команді, де і знаходиться відправна точка нинішнього Ріккардо. Австралієць почав помічати, як ваги почали схилятися на користь Ферстаппена, у діях команди почав відчуватись фаворитизм.
З 21 етапу Ден зміг фінішувати лише у 13 (при тому, що нідерландець зійшов з дистанції всього три рази), а один конкретний сход став ключовим.
Гран-прі Азербайджану, Баку. Пряма старт-фініш. Ріккардо за допомогою ДРС йде на обгін Ферстаппена, набравши більш високу швидкість. Макс провертає свій улюблений трюк із подвійним усуненням траєкторії, що було заборонено правилами.
В результаті болід Данієля влітає в задню частину боліда Макса і обидві машини зазнають пошкоджень, несумісних із продовженням гонки. Після Гран-прі представники команди переважно заявляли, що це був гоночний інцидент, злегка вказавши на те, що Рік міг діяти обережніше.
Ден розумів, що Макс стає головною зіркою Ред Булл і що, можливо, варто шукати собі нове місце в паддоку. Під час літньої перерви він вів переговори з Феррарі. За його словами, контракт було майже підписано, але хтось у команді відмовився з ним працювати. У результаті італійці взяли собі у бойові пілоти на 2019 рік Шарля Леклера.
Оскільки шлях до Маранелло був закритий, Ріккардо прийняв інше рішення: 3 серпня він оголосив про контракт з Рено, чиї найкращі роки залишилися далеко позаду. Багатьох здивувало це рішення, навіть сам Данієль дуже довго обмірковував свій вибір, але дійшов висновку, що це новий виклик і він хоче змінити обстановку.
Прощання з Ред Булл не вдалося - результати після оголошення впали, а з Гран-прі Монако він жодного разу не побував на подіумі. Команда ясно дала зрозуміти, що тепер для них головним пріоритетом є Макс Ферстаппен.
Після Гран-прі Мексики (де він узяв поул, але зійшов у гонці) Данієль заявив, що він не бачить сенсу виступати в двох гонках, що залишилися, і готовий надати місце за кермом П'єру Гаслі з Торо Россо, який замінить його наступного сезону. Незважаючи на те, що Ден не забобонна людина, він сказав, що його машина просто проклята.
Фанати Ріккардо підтримували його рішення і звинувачували команду в тому, що вони мстяться йому за перехід в іншу команду і перед гонками ламають двигун. Але потім австралієць заявив, що в нього ще є контрактні обов'язки перед австрійцями і він все-таки вийде на старт двох гонок, що залишилися.
За підсумками сезону Ден посів шосте місце в особистому заліку, поступившись Ферстаппену аж 79 очок. Епоха із биками закінчилася.
Рено (2019 - 2020)
Співпраця з Рено вийшла зовсім безуспішною – явно не те, на що розраховував Данієль. У першому сезоні він зумів за підсумками року випередити партнера за командою Ніко Хюлькенберга, але це був максимум успіху.
Ріккардо довелося звикати до того, що він більше не може конкурувати з лідерами, постійно борсаючись у середині пелотону, так званій Формулі 1,5. Найкращим результатом 2018 стало четверте місце в Монці - "Медоїд" вичавив максимум з боліда.
Старт сезону-2020 був відкладений через пандемію коронавірусу (як давно це вже було). Через це і численні скасування та перенесення Гран-прі чемпіонат стартував лише в липні гонкою в Австрії. І навіть тоді невдача наздогнала Ріка – на 17-му колі він був змушений зійти через технічні проблеми.
Загалом, другий рік у французькій команді пройшов набагато краще, ніж перший: він набрав більш ніж удвічі більше очок (54 проти 119), завоював на два подіуми більше (0 проти 2 в Айфелі та Емілії-Романьї).
Але Данієль розумів, що й залишиться у Рено, він зможе втілити у реальність свою головну мрію - стати чемпіоном світу. А тому ще до старту сезону-2020 він оголосив, що наступного року виступатиме за МакЛарен.
МакЛарен (2021 - ?)
Данієль Ріккардо і Ландо Норріс, досвід і молодість, веселощі та веселощі. Здавалося, що цей тандем має вистрілити. І якщо в плані контенту все так і було, то в плані результатів... Емм, давайте по порядку.
МакЛарен не був претендентом на жодні високі місця, не кажучи вже про чемпіонство, з початку 2010-х. "GP 2 engine" від Фернандо Алонсо пам'ятають усі. Ріккардо також не претендував на перемоги вже понад два роки. Але саме він здобув золото в Монці – перше золото для команди з Вокінга за довгі роки.
Але й цієї перемоги могло й не бути, якби команда не сказала Ландо не атакувати свого напарника. Сам Норріс міг завоювати свою першу перемогу в кар'єрі вже на наступному етапі, але дощ, що раптово пішов, і невірно прийняте рішення щодо шин забрали у нього цю можливість.
За якимось збігом обставин, саме після тих перегонів почалися проблеми у МакЛарена - результати команди помітно впали: два п'яті місця Данієля і два сьомі Ландо стали їхніми найкращими показниками.
За підсумками сезону Ріккардо поступився партнеру 45 очок. Багато хто зробив знижку на перший сезон, акліматизацію в команді та інші дрібниці. Усі чекали від нього сильних результатів у 2022 році. Але те, що відбувається з ним зараз, не піддається жодному поясненню.
Після зміни регламенту Ден стабільно програє в швидкості Ландо. За сім етапів лише один фініш в очках, тоді як молодший партнер по команді поодинці тягне на собі весь колектив. Рік не може впоратися з болідом, ніяк не знайде, як вичавити з нього швидкість - повна несумісність.
Раніше австралієць досить впевнено брав участь у кваліфікаціях. Цього ж року він лише тричі пробився до третього сегменту. У кожному інтерв'ю Данієль продовжує заявляти про амбіції стати чемпіоном світу, але ці заяви звучать просто смішно.
Через подібні виступи в перегонах керівник МакЛарена Зак Браун вже заїкнувся про те, що Ріккардо в контракті має певний пункт, який дозволить команді розірвати його. Це станеться у тому випадку, якщо він не виправить ситуацію.
Змін немає, натяку на їхню появу теж немає. Сам Ден вже втомився від цих розмов, а в цей же час в мережі гуляє інформація, хто може змінити його вже протягом нинішнього сезону.
Під час офіційної медіа-сесії в Баку Данієля, звичайно ж, запитали про його оцінку ситуації і про те, чи має він хоч якісь сумніви щодо виступів за нинішню команду в майбутньому сезоні.
"Ні найменших. Так, коли у тебе довгостроковий контракт, це забезпечує додатковий комфорт, але його в жодному разі не можна плутати із самозаспокоєністю. Все просто. Я сам хочу покращити результати. І знаю, що можу досягти цього. Мені хочеться радіти успіхам разом із командою".
"Я не збираюся просто сидіти на 13-му місці і скаржитися - або вдавати, що задоволений цим. Ні разу".
З приводу слів Брауна гонщик зауважив: "Ми все з ним обговорили. І зняли всі питання. Думаю, більше з цього приводу мені нічого сказати".
"Знаєте, часом ми, у тому числі і з моєї вини, даємо ЗМІ застигнути себе зненацька і не зовсім точно висловлюємо свої думки. Але в нас самих не викликає питань, що треба рухатися вперед".
"У мене гранично зрозумілий контракт до кінця наступного року. Я сповнений бажання всіма силами виконувати його, про що вже говорив. Зараз це стосується просто виступів на трасі, де я маю демонструвати свої вміння. І я не сумніваюся, що отримую від команди повну підтримку". ".
Не варто чекати, що найближчим часом ситуація кардинально зміниться. Можливо, Ріккардо потрібна літня перерва, щоб переосмислити те, що відбувається, знову знайти себе і повернутися до колії.
Навіть якщо справа дійде до того, що посеред сезону його контракт буде розірваний, є впевненість у тому, що наступного сезону він не залишиться без команди. Такі пілоти не лежать на дорозі. До того ж він просто не заслуговує на те, щоб з ним сталося подібне.
Але, як ми вже говорили, Формула-1 - спорт егоїстів, і ніхто не дивитиметься на те, що ти хороша людина. Тут найважливіший результат, і якщо ти не можеш його надати, будь готовий, що тебе замінять - чи не вихідцям системи Ред Булл про це не знати.
