Кроос, Сеск та невідомі нігерійці: як склалася кар'єра найкращих гравців ЧС U-17
Нині на футбольних полях Індонезії відбувається дев'ятнадцятий розіграш чемпіонату світу серед гравців віком до 17 років. Де вже визначилися фіналісти турніру.
Цей турнір подарував світові деяких зірок, яких ми знаємо й донині, а хтось, хто засяяв, так і не зміг розкрити свого потенціалу.
ISPORT вирішив згадати одинадцять гравців, які були визнані найкращими за підсумками чемпіонату світу, та розповісти, як склалася (чи ні) їхня футбольна кар'єра.
Лендон Донован (США, 1999 рік)
На мундіалі: четверте місце, 3 голи
Де зараз: співзасновник та віце-президент з футбольних операцій Сан-Дієго Лоял, стратегічний радник Лінкольн Сіті
Незважаючи на те, що Лендон помітно поступився у бомбардирських перегонах Ішмаелю Аддо з Гани, який став найкращим бомбардиром турніру із сімома голами, саме американця визнали MVP чемпіонату світу.
ЧС-1999 міг допомогти йому закріпитись у Європі, але цього так і не сталося. Після не найуспішніших виступів за Байєр (так, далеко не всі про це згадають), Донован повернувся на батьківщину, де і став легендою.
Після успішної трирічної оренди у Сан-Хосе його забрав Лос-Анджелес Гелаксі, де він і став тим гравцем, яким усі його пам'ятають (308 матчів, 135 голів, 101 асист). У 2009 році він ненадовго приєднався до Баварії, після чого пограв за Евертон.
Потім форвард з деякими паузами ще трохи пограв, з'їздив до Мексики, повернувся до США і завершив кар'єру у 2019 році. Став найкращим асистентом (58) і найкращим бомбардиром (57) в історії збірної США.

Висновок: реалізував потенціал та став легендою північноамериканського футболу.
Флоран Сінама-Понголь (Франція, 2001 рік)
На мундіалі: перше місце, 9 голів
Де зараз: експерт на французькому ТБ
Сінама-Понголь стає нашим першим гравцем, якому пророкували світле майбутнє у футболі, яке він, однак, так і не побачив.
Вже у 16 років він підписав контракт із Ліверпулем, але закріпитися на Енфілді француз не зміг. Після кількох оренд та періоду в Рекреатіво його придбав Атлетіко. Але і там він не заграв - послідував трансфер у Спортінг.
У своїй кар'єрі він навіть примудрився з'їздити на росію у ростов, де провів два роки. Потім були сезони в США, Шотландії, Таїланді. Як і Донован, у 2019 році "повісив" бутси на цвях.

Висновок: трансфер до Ліверпуля стався зарано, не впорався з тиском, так нічого і не показав.
Сеск Фабрегас (Іспанія, 2003 рік)
На мундіалі: друге місце, 5 голів
Де зараз: головний тренер Комо U-19, в.о. головного тренера Комо (Серія Б)
Один із найзнаменитіших гравців нашого списку. На тому мундіалі (де в складі іспанців також блищав Давід Сілва) Сеск Фабрегас став як найціннішим гравцем, так і найкращим бомбардиром, але не одноосібним - ще два гравці забили по п'ять голів.
А що сталося після турніру, нагадувати, напевно, й не варто: розквіт та нереалізовані мрії з Арсеналом, гарна історія з поверненням до Барселони, розбиті серця "канонірів" після його трансферу до Челсі. І не варто забувати про дві перемоги на чемпіонаті Європи (2008, 2012) та тріумфі на чемпіонаті світу-2010.
У складі "пенсіонерів" Фабрегас хоч і був хорошим, але з роками ставало зрозуміло, що він уже не тягне рівень АПЛ. Потім у нього були посередні роки в Монако та Комо, де влітку 2023 року він і завершив кар'єру, але лише для того, щоб очолити юнацьку команду.
Примітно, що нещодавно його призначили виконувачем обов'язків дорослої команди.

Висновок: став зіркою світового масштабу, одним із найкращих півзахисників свого часу.
Андерсон (Бразилія, 2005 рік)
На мундіалі: друге місце, 2 голи
Де зараз: відпочиває від футболу, у 2021 році був звинувачений в участі в шахрайстві з криптовалютою та схемою відмивання грошей
Історія Андерсона досить сумна. Ставши разом із збірною Бразилії фіналістом ЧС-2005 U-17, хавбек Порту потрапив на радари багатьох топових клубів Європи. Найспритнішим опинився Манчестер Юнайтед, який виклав через півтора року після турніру 31,5 мільйона євро.
У свій перший же сезон на Олд Траффорд 20-річний бразилець став чемпіоном Англії та переможцем Ліги чемпіонів - чого ще можна побажати молодому виконавцю, який потрапив до одного з найкращих клубів світу?
Однак потім, з роками, футбол був йому не такий цікавий, як вечірки та алкоголь. Гравець помітно додавав у вазі, що безпосередньо позначалося на його грі та кількості хвилин на полі, які він отримував від Сера Алекса Фергюсона.
Все дійшло до того, що посеред сезону-2014/15 Андерсон на правах вільного агента повернувся до Бразилії, де сталася картина, що характеризує всю його кар'єру. У своєму дебютному матчі після переходу 26-річний гравець вийшов на 15 хвилин, але не реалізував пенальті. А в наступній грі його замінили всього через 36 хвилин - на лаві запасних йому знадобилася киснева маска.
Отоді й стало ясно, що це кінець кар'єри талановитого півзахисника. Намагаючись пограти ще кілька років, у вересні 2019 року (як часто він сьогодні повторюється) Андерсон завершив кар'єру.

Висновок: проміняв талант та кар'єру на веселе життя за межами футбольного поля.
Тоні Кроос (Німеччина, 2007 рік)
На мундіалі: третє місце, 5 голів
Де зараз: як і раніше бігає за Реал
Нарівні із Сеском Фабрегасом вважається найуспішнішим гравцем цього списку. Можливо, одноосібно.
На чемпіонат світу-2007 юна німецька зірка поїхала з чудовою новиною - на сезон-2007/08 його перевели до першої команди Баварії. На турнірі він був одним із найкращих гравців збірної Німеччини - діючи ближче до атаки, півзахисник відзначився одразу п'ятьма голами, один з яких допоміг йому стати бронзовим призером.
Подальша кар'єра Крооса розвивалася дуже швидко. Хоча для цього йому довелося на сезон вирушити в оренду до Байєра, де він і зарекомендував себе з найкращого боку. Повернувшись до Мюнхена, він став лідером центру поля "ротен", виграв чемпіонат світу-2014, після якого відбувся обмін на Хабі Алонсо в мадридський Реал.
За дев'ять років у Мадриді Кроос виграв усе, що тільки можна, вписавши своє ім'я в історію футболу як гравець команди, яка тричі поспіль стала переможницею Ліги чемпіонів.
За останні кілька років Тоні трохи здав, дається взнаки вік. Але він все одно не заважає йому продовжувати грати за "королівський клуб" на найвищому рівні.

Висновок: повністю розкрив свій потенціал, став частиною легендарної команди, чемпіоном світу, одним із найкращих хавбеків в історії футболу.
Сані Еммануель (Нігерія, 2009 рік)
На мундіалі: друге місце, 5 голів
Де зараз: живе життям поза футболом
Про найкращого гравця чемпіонату світу-2009 мало що відомо. На мундіалі він оформив дубль у півфіналі проти Іспанії, але у фіналі Нігерія поступилася Швейцарії. Еммануель став одним із найкращих бомбардирів турніру, забивши п'ять голів.
На клубному рівні все дуже бідно. Перебравшись із Нігерії до Швеції, він переважно грав за молодіжні команди (Боденс, Лаціо). Влітку 2014 року завершився його контракт із римлянами і він вирушив до Ізраїлю до одного з місцевих Маккабі.
Менш ніж через рік, у березні 2015 року, Сані безкоштовно перейшов до шведського Оскарсхамна, який і став його останньою командою. Але й там він не затримався - вже за кілька місяців він отримав статус вільного агента. Їздив на перегляд до боснійського Сараєво, але там не сподобався. В 2019 році колишній одноклубник повідомив, що допоміг матеріально Сані провести операцію на ахілі. Зараз йому 30 і він ділиться різноманітними відео тренувань на піщаних полях Нігерії.

Висновок: використовуючи баскетбольну термінологію, став бастом (гравець, який взагалі ніяк не виправдав покладених на нього очікувань).
Хуліо Гомес (Мексика, 2011 рік)
На мундіалі: перше місце, три голи
Де зараз: завершив кар'єру
Ще один невдалий приклад того, як нагорода не відповідає тому, що буде далі.
На турнірі 2011 року Хуліо Гомес зіграв у всіх семи матчах збірної Мексики (шість у старті, у фіналі вийшов на заміну), забив три голи, один з яких вивів його збірну у фінал. У 2013 році забив у фіналі кубка КОНКАКАФ U-20 ударом через себе у ворота США – Мексика виграла 3:1
Але потім все пішло шкереберть. Належачи Пачуці, він раз у раз відправлявся в оренду, де практично не забивав. У 2017 році він змінив команду на постійній основі, але і з цього нічого не вийшло. Обійшлося, звісно, не без травм. У 2020 році підписав контракт із костариканським Сан-Хосе, але незабаром завершив кар'єру.

Висновок: ще один провал, який не став тим, ким він міг би стати.
Келечі Іхеаначо (Нігерія, 2013 рік)
На мундіалі: перше місце, 6 голів
Де зараз: грає за Лестер у Чемпіоншипі
Достатньо відоме ім'я у наших колах. Келечі на тому мундіалі запам'ятався тим, що у першому турі групового етапу відвантажив "покер" у ворота збірної Мексики. У шести матчах, що залишилися, форвард відзначився лише двічі, але його збірна все одно перемогла.
За кілька місяців після фіналу його забрав Манчестер Сіті, заплативши нігерійському клубу 1,1 мільйона євро. А вже за півроку його перевели у дорослу команду.
Іхеаначо можна назвати свого роду невдахою: потрапивши до такої сильної команди, він так і не став з нею чемпіоном Англії. У сезоні-2015/16 відбулася казка імені Лестера, потім чемпіоном став Челсі. Влітку 2017 року за 27,7 мільйона він перейшов до Лестера. І за підсумками наступного сезону золоті медалі вирушили на Етіхад, але Келечі там вже не було.
Не можна сказати, що нападник якось сильно провалився. Просто він досягнув того рівня, який був для нього максимумом. Так, вище голови він не стрибнув, але й надто низько він не впав. Форварду лише 27 років, але навряд чи варто очікувати від нього чогось неординарного.

Висновок: став саме тим, ким і мав стати.
Келечі Нвакалі (Нігерія, 2015 рік)
На мундіалі: перше місце, три голи
Де зараз: грає за португальський Шавіш
Збірна Нігерії U-17 два турніри поспіль ставала найкращою. І команда зразка 2015 року однозначно сяяла яскравіше, адже у її складі були найкращий бомбардир ЧС-2015 Віктор Осімхен та нинішній вінгер Мілана Самуель Чуквуезе.
А ось Келечі Нвакалі так і не зміг досягти того ж рівня або хоча б близько того, хоча саме його визнали найкращим гравцем турніру.
Як це часто буває, молодого гравця, який "вистрілив" на великому турнірі незабаром забирає великий клуб. Так сталося і у випадку з Нвакалі, якого придбав Арсенал. Ось тільки до основного складу "канонірів" він так і не пробився.
Натомість у нього були численні оренди до Нідерландів та Португалії. А на старті сезону-2019/20 він на повноцінній основі перейшов в іспанську Уеску – на той момент хавбеку було 22 роки.
Здавалося б, ще є шанс розкритися, але ні, за минулі три роки ніхто так і не почув про нього. Він навіть по ходу сезону-2021/22 був без клубу, що багато про що говорить.
Минулого літа він повернувся до Португалії, підписавши контракт із місцевим Шавішем. У 12 матчах він записав на свій рахунок два асисти, але чомусь немає причин говорити про те, що він у майбутньому ще дасть про себе знати.

Висновок: 25 років – не вирок (в даному випадку), але перспектив розкритися все менше.
Філ Фоден (Англія, 2017 рік)
На мундіалі: перше місце, три голи
Де зараз: розриває АПЛ у Манчестер Сіті під керівництвом Пепа Гвардіоли
Важко знайти футбольного фаната, який не знає, хто такий Філ Фоден. І, можливо, виступи на турнірі 2017 року допомогли йому в майбутньому – Філ відзначився дублем у фіналі проти Іспанії.
По ходу сезону-2017/18 Гвардіола став підпускати його до матчів першої команди. Фоден зіграв у Юнацькій Лізі УЄФА проти Шахтаря, після чого зустрівся з "гірниками", але вже у дорослій Лізі чемпіонів.
З кожним роком тренер довіряв йому більше й аж до моменту, коли вінгер став повноцінним гравцем стартового складу. Нинішній Сіті важко уявити без англійця, якому лише 23 роки.
За цей час він уже встиг п'ять разів виграти АПЛ, чотири рази кубок Англії, а минулого сезону підняти над головою кубок Ліги чемпіонів. Якщо Фоден не опустить для себе стандарти гри, то в майбутньому він може стати одним із найкращих гравців світу.

Висновок: такий молодий, а вже гравець основи однієї з найсильніших команд світу, вигравши все на клубному рівні.
Габріель Верон (Бразилія, 2019 рік)
На мундіалі: перше місце, три голи
Де зараз: належить Порту, переведений у другу команду
Завершує наш список найцінніший гравець останнього чемпіонату світу U-17. Як і його попередники, Верон зі своєю збірною став тріумфатором мундіалю, здолавши у фіналі збірну Мексики.
Примітно, що вінгер хоч і став MVP, але перебратися до сильнішої команди відразу ж він так і не зміг. Після турніру його перевели до першої команди Палмейраса, за який він виступав до літа 2022 року, коли за 10 мільйонів євро його контракт викупив Порту.
"Дракони" вчинили досить сміливо і відразу почали довіряти молодому вінгеру, випускаючи його в чемпіонаті Португалії (хоч здебільшого і на заміну). У сезоні-2022/23 він провів 26 матчів, відзначившись лише трьома результативними діями.
А ще в нього тоді було кілька травм, і це стало тривожною новиною. Цього сезону Порту відправив його грати за другу команду, але старт сезону він пропустив через одне пошкодження, перший матч зіграв лише 8 жовтня, після чого знову травмувався. Якщо тенденція не перерветься, світ втратить ще одного талановитого гравця.

Висновок: футболіст лише на початку футбольного шляху, але вже страждає від травм. Саме через них його кар'єра може так і залишитися на дуже посередньому рівні.
Олексій Погорелов, ISPORT.UA
Слідкувати за новинами та отримувати цікавий спортивний контент можна в нашому Telegram-каналі!