Чи зможе Шахтар протистояти Динамо та хто продовжить існувати до кінця: головні інтриги чемпіонату України
Чемпіонат України з футболу через повномасштабне вторгнення на територію України з боку РФ у 2022 році стартує пізніше, ніж звичайно. Вже сьогодні, 23 серпня, перші команди вийдуть на футбольні поля та проведуть перші матчі.
Цей сезон обіцяє бути дуже не стандартним, цікавим і непередбачуваним. ISPORT виділив головні інтриги чемпіонату перед його початком.
Чи зможе Шахтар на рівних битися з Динамо за чемпіонство?
Перед стартом сезону Динамо виглядає беззаперечним головним претендентом на золоті медалі української Прем’єр-ліги. Незважаючи на війну та вимушений виїзд із Києва, у "біло-синіх" загалом усе відносно стабільно та без кардинальних змін. Головний тренер на місці, заряджений на боротьбу та готовий доводити, що гра триває навіть у таких надскладних обставинах. А Мірча Луческу знає, як перемагати в чемпіонаті й у протистоянні з більш грізними опонентами ще в нормальні часи.
Ставка на українських виконавців зіграла на руку Динамо, хоча й через фактори, яких краще б не існувало. Усталений, зіграний склад, як і тренер, під керівництвом якого команда працює вже третій рік, теж на місці та й ще й підкріплений новими молодими вливаннями. Втрата легіонерів не стане катастрофою для киян, до того ж тих, які й так не відігравали провідних ролей у колективі. Останнім наразі команду залишив Беньямін Вербіч, прощання з яким, а також із Карлосом Де Пеною, оголило лівий фланг атаки "біло-синіх". Проте Луческу вже підбирав варіанти вирішення цієї проблеми в матчах кваліфікації Ліги чемпіонів. Поки з іноземців залишається тільки Томаш Кендзьора, але і його майбутнє в команді невизначене.
У Шахтаря ж у нинішній ситуації загалом усе розвалилося. Філософія і стратегія клубу, які формувалися роками і дозволяли досягати успіхів у минулому, були зруйновані. Головний тренер, який будував конкурентну команду, пішов, а на його місце був призначений, хоч і знайомий з українським футболом, але без досвіду роботи на такому рівні Ігор Йовічевіч. Хорватському спеціалісту доведеться створювати щось своє, наскільки це можливо в теперішніх умовах і з обмеженими ресурсами, і на фоні Луческу він точно не виглядає фаворитом.
Легіонери Шахтаря, які формували кістяк команди, розбіглися, деякі ще й безкоштовно, скориставшись новим правилом ФІФА під час війни. Бразильська епоха в команді завершилася чи призупинилася, а нові завдання доведеться вирішувати з місцевими виконавцями. Тому донецький клуб і почав збирати українців (і не тільки), які раніше так чи інакше себе зарекомендували чи вже грали за "гірників", як-то Олександр Зубков, Іван Петряк, Андрій Тотовицький, Богдан Михайліченко, Лукас Тейлор. Схоже, на підході ще Мар’ян Швед.
Вони разом із вже досвідченими виконавцями, як Тарас Степаненко, Сергій Кривцов, Микола Матвієнко, молоддю, як Михайло Мудрик, Анатолій Трубін, нападаючим Лассіною Траоре, який поки ще в складі, повинні будуть сформувати нову команду. Який буде результат, поки невідомо.
Шахтар готувався до сезону шляхом контрольних матчів, адже одразу зіграє в групі Ліги чемпіонів, проте в поєдинках із суперниками, з якими в минулі часи і з колишнім складом легко б розібрався, надто не вражав. Та й матчі головного європейського клубного турніру, де перспективи "гірників" насторожують, за рівнем суперників відбиратимуть більше сил у порівнянні з іграми Динамо в Лізі Європи, де кияни виступатимуть практично напевно. Можливо, київська команда форсувала форму до кваліфікації Ліги чемпіонів і далі можливий певний спад, проте гри, показаної в уже зіграних офіційних матчах, і запасу міцності в чемпіонаті України точно вистачить.
Зрештою, поки очікувати великої інтриги і запеклої боротьби за чемпіонство не доводиться. Динамо, хоч, імовірно, і не надто яскраво, прагматично, але має брати своє.
Чи може хтось скласти конкуренцію Шахтарю та Динамо за місце у ЛЧ?
Динамо - фаворит цього сезону, щоб хто не говорив. Мірча Луческу втратив легіонерів, але кістяк команди був українським. Отже, з огляду на їхній рівень і новий Шахтар, то саме Динамо Київ має шанси не лише потрапити до зони Ліги чемпіонів, а й виграти чемпіонат України. Шахтар тільки будується і яким він буде – питання. Але плани у керівництва, тренерського штабу та гравців одні – виграти УПЛ та потрапити до Ліги чемпіонів. Як вийде – дізнаємося.
Зараз у інших команд з України з'явився шанс зачепитися, якщо не за чемпіонство, то як мінімум за місце у кваліфікації Ліги чемпіонів - а це дорогого коштує. Востаннє, коли Динамо (саме воно двічі поспіль) випадало з двійки, це було в сезоні-2013/14, коли Дніпро виявився вище. Роком раніше Металіст став другим, обійшовши киян.
Хто може кинути виклик Шахтарю та Динамо? Зоря, Ворскла та Дніпро-1. Саме ця трійця, як і раніше, претендує на те, щоб змагатись не лише між собою, а й кусати лідерів українського футболу. Щоправда результати на євроарені сумні - луганська команда вилетіла від румунської Університаті з Крайови (1:3 за сумою двох зустрічей), Ворскла програла шведському АІКу (3:4) і Дніпро-1, який провів поки що одну гру у відборі з кіпрською АЕК Ларнака (1:2).
У всіх цих команд нові тренери, нові гравці та нове мислення. Із Зорею працює Патрік ван Леувен, який знайомий з українським футболом, Ворсклу очолив Віктор Скрипник, один із найкращих тренерів УПЛ, у Дніпро-1 прийшов Олександр Кучер, який показав відмінні результати у Першій та Другій лізі України разом із Металістом. Тож ці троє можуть перевернути історію українського футболу.
Враховуючи фактори, починаючи від тренерського штабу та гравців, то Дніпро-1, куди прийшов Олександр Кучер та Євген Красніков з кількома гравцями Металіста, виглядає яскравіше, тим більше там гратимуть кілька легіонерів, які вже почали показувати себе. Колектив із Дніпра цілком здатний показувати футбол європейського рівня.
Ворскла, здається, тією командою, яка трохи поступається Дніпру-1, але також може й поборотися за трійку, а то й двійку чемпіонату. Чому? Досвід Віктора Скрипника, який у Зорі будував приємний та яскравий футбол, маючи обмежені ресурси. У Полтаві більше, гравці не змінюються постійно, а отже, більш-менш стабільне все, що дуже важливо зараз.
Зоря майже повністю змінила склад за літнє міжсезоння. Звичайно, можна побачити в цьому плюси: нова кров, мислення, шанси, але й є мінуси: дисбаланс, не зіграність (товариські ігри не замінять офіційних) та здатність футболістів показувати високий рівень упродовж усього сезону.
Старт сезону певною мірою матиме важливу роль, адже кожне очко на рахунку, якщо команди хочуть боротися за єврокубки, а за зону Ліги чемпіонів – тим більше. Походу сезону щось змінюватиметься, але важливий старт. По ньому можна буде побачити перспективи.
Якою буде доля Дніпра-1 та Металіста?
Дніпровський клуб за підсумками недограного минулого сезону отримав путівку до кваліфікації Ліги Європи, де вже встиг здобути новий досвід, адже раніше команда ніколи не виступала у єврокубкових турнірах. Незважаючи на поразку в першій грі від АЕК Ларнака (Кіпр), Дніпро-1 зберігає шанси вийти в наступний раунд, однак у разі невдачі команди все одно потрапить до групового етапу Ліги конференцій.
Минулого сезону Дніпро-1 показував чудову гру, проте потім розпочалася повномасштабна війна і команду довелося перебудовувати та міняти. Почали йти футболісти, проте головна втрата - Ігор Йовічевіч, який зі скандалом пішов у донецький Шахтар. Тепер доля дніпровського клубу зійшлася із харківським Металістом. Раніше в це мало, хто б повірив, що два клуби, які завжди суперничали, дружитимуть.
Євген Красніков – найкращий спортивний директор України, Олександр Кучер – перспективний тренер, який вивів би Металіст в УПЛ, якби не початок повномасштабної війни, перейшли до Дніпро-1, куди також пішли кілька гравців із харківського клубу. Футбольний світ України по-різному сприйняв факт такого переходу, адже Дніпро-1 заплатить за Кучера один мільйон доларів. Дует вже розпочав активну роботу: Красніков привів кілька латиноамериканців, а Кучер веде роботу для підготовки команди до сезону.
Зараз важко загадувати на що здатний Дніпро-1, проте з упевненістю можна сказати, що цей дует за підтримки почесного президента команди Юрія Берези та директора Андрія Русола зможе досягти успіху - вивести команду в єврокубки на наступний сезон. В українському футболі – завжди є щось цікаве чи навпаки те, що викликає питання, проте зв'язок Дніпра-1 та Металіста – найкраще рішення у нинішній ситуації.
Харківський клуб явно мріяв про інше повернення, зараз стоїть питання про виживання клубу. Металіст, який провів чудову роботу за минулий рік, впевнено йшов до УПЛ, під що вже збирався непоганий склад. Проте війна внесла свої плани. Олександр Ярославський = Металіст, але зараз ситуація у президента складна: активів мала, перспективи не видно і що буде далі – велике питання. Тому проект із повернення клубу трохи припинився.
Металіст, однозначно, не залишив своєї мети про боротьбу за вищі нагороди УПЛ, проте нинішній сезон для команди варто розглядати як перехідний. Клуб має проблеми з фінансуванням (житиме в тому числі на кошти, отримані за перехід Кучера), легіонери покинули команду, а тривала пауза, хай і з тренувальним процесом, теж впливає на негативний бік.
Тому нинішній сезон для Металіста перехідний: клуб зараз працюватиме в економ-режимі, команда зробить усе, щоб залишитися в УПЛ і вже наступного сезону по-справжньому повернутися, щоб нав'язати боротьбу решті. Звісно, фанати харків'ян розчаровані, але зараз постає питання про виживання.
З урахуванням усіх факторів, прогнозувати команді позиції вище за середину таблиці не потрібно, а ось питання про те, щоб вилетіти зовсім не варто. Металіст здатний зайняти потрібну позицію, щоб зберегти прописку в УПЛ і наступного сезону будувати плани повернення єврокубки. Але треба не забувати, що успіх проекту «Металіст» залежить від того, коли закінчиться бойові дії.
Що очікувати від переродження Кривбасу та Чорноморця?
Цього сезону в чемпіонаті гратимуть багато "легендарних" клубів, але якщо у Металіста в останні місяці були якісь плутанини та проблеми, то Кривбас і Чорноморець провели дуже активну підготовку до нової кампанії.
У команд є одна спільна риса: їхні головні зірки – це їхні головні тренери. Роман Григорчук повернувся до рідної команди ще наприкінці минулого року, але так і не встиг потренувати її як слід. Юрій Вернидуб після початку повномасштабної війни пішов служити до ЗСУ, але пізніше вирушив на роботу у Кривбасі.
Обидва клуби провели дуже велику і масштабну трансферну кампанію і вступають цього сезону вже зовсім іншими командами, ніж вони були в 2021 році. Тому в плані очікувань від дій колективів дуже велику роль відіграє той факт, як швидко гравці зможуть пристосуватися один до одного і зрозуміти вимоги своїх наставників.
Ці колективи на папері виглядають дуже цікаво і, швидше за все, боротимуться за місця у вищій половині таблиці, а може взагалі складуть боротьбу за медалі?
Аутсайдери чемпіонату, хто вони?
Перед початком сезону на позиції головних аутсайдерів чемпіонату претендують два клуби – Мінай та Львів. Команда із Закарпаття протягом останніх двох сезонів не змогла довести те, що вони справді є командою рівня вищої ліги країни.
Якогось прогресу від цієї команди очікувати можна – у них новий головний тренер з ім'ям (Володимир Шаран) та оновлений склад, але якість новачків, напевно, бажає кращого.
Щодо Львова, то тут ситуація дуже цікава. Команда потерла багатьох лідерів, а на їхнє місце не підписала практично нікого. Зараз у них менше 20 гравців у заявці і виглядають перспективи не дуже райдужно.
Хто зможе здивувати?
Такий перехідний сезон може стати плацдармом для зльоту нових зірочок у чемпіонаті України. Більшість легіонерів залишили нашу країну, і у багатьох молодих українців з'явиться більше шансів демонструвати свої вміння.
Звичайно ж, першими на думку спадають футболісти Шахтаря. Судаков, Бондаренко та Мудрик вже давно заявили про себе, але тепер у них буде набагато більше часу, і ми зможемо побачити їх на дистанції. Свої шанси точно отримають такі хлопці, як Очеретько, Топалов та Кулаков. Якщо з команди ще й піде Микола Матвієнко, то юні захисники Козик та Фаріна теж гратимуть великі хвилини.
Цікаво спостерігатиме за прогресом форварда Динамо Ваната, проти Бенфіки також дебютував Царенко, якому зобов'язані давати шанси грати.
Звичайно ж, в інших командах також знайдуться гравці, які отримають свій шанс і зможуть ним скористатися, тому варто чекати цілого розсипу нових імен, які засяють в УПЛ.
Чи зможуть до кінця сезону вижити усі команди?
Український футбол останніми роками не відрізняється фінансовою стабільністю. З футбольної карти України зникали такі клуби, як Дніпро, Зірка, запорізький та донецький Металурги, алчевська Сталь та інші. Мало кого здивує, якщо в поточних умовах ми втратимо щонайменше один клуб.
Повномасштабне вторгнення вносить свої малоприємні корективи в економіку країни, а футбол в Україні і так не був справою, яка приносить прибуток або хоча б окупає себе.
Безумовно, флагмани УПЛ в особі Динамо та Шахтаря переживуть ці часи, ймовірно зникнення не загрожує Зорі, Ворсклі, Дніпру-1 та Кривбасу, проте чутки про банкрутство того ж Минаю з'являлися ще задовго до 24 лютого, і ніхто не гарантує, що за цей футбольний рік чутки не перетворяться на реальність.
