Прощання, боротьба за Золотий м'яч та питання справедливості: анонс фіналу Ліги чемпіонів Боруссія Дортмунд - Реал
У суботу, 1 червня, відбудеться вирішальний та найважливіший матч усієї Ліги чемпіонів сезону-2023/24 – за трофей турніру посперечаються німецька Боруссія та іспанський Реал.
У рамках фінального поєдинку зійдуться команди, які не раз і не два зустрічалися одна з одною у цьому турнірі.
Якщо розглядати шлях, який вони пройшли, то не можна навіть засумніватися, що хтось потрапив у фінал незаслужено.
При цьому якщо в плей-оф німецький колектив виявив гнучкість у плані тактики та плану на гру, то іспанці в основному демонстрували досить прагматичний футбол.
До фіналу Ліги чемпіонів залишилося зовсім небагато, а тому ISPORT береться розповідати про те, чого варто очікувати від обох команд у цьому протистоянні.
ТОП-історії Боруссії: незакритий гештальт 2013 року та прощання з легендою (або легендами)
Невеликий флешбек: Лондон, Вемблі. 2013 рік. Фінал Ліги чемпіонів У суперниках у Боруссії той, кого клуб вважає одним із найпринциповіших своїх суперників - Баварія.
У першому таймі краще грають "джмелі", у другому вже "ротен" перехопили ініціативу, вони ж відкрили рахунок на 60-й хвилині, але невдовзі команда тоді ще Юргена Клоппа швидко відігралася, реалізувавши пенальті.
До фінального свистка залишаються лічені хвилини, хтось уже готується до додаткового часу, але Ар'єн Роббен не найсильнішим, але, що найголовніше, точним ударом відправляє м'яч у сітку воріт Романа Вайденфеллера, тим самим принісши своїй команді перемогу.
Напевно, саме ці спогади спливають у голові у відразу чотирьох представників Боруссії, коли вони думають про майбутній фінал.
Марко Ройс та Матс Гуммельс були безпосередніми учасниками того матчу. Едін Терзич, головний тренер німецького клубу, тоді перебував на трибунах як фанат. Нурі Шахін, нинішній помічник Терзича, просидів майже всю ту зустріч із Баварією на лаві запасних, вийшовши на поле лише у доданий час.
Через 11 років Боруссія має чудову нагоду закрити гештальт лондонського фіналу Ліги чемпіонів. І добре, що в її складі є люди, які пам'ятають про те, що сталося того вечора.
Але зробити це буде неймовірно складно, адже цього разу суперником буде не той, з ким ти граєш як мінімум двічі на сезон. Ні, цього разу доведеться боротися з командою, яка не просто так вважається однією з найвеличніших у світі і найвеличнішою в цьому турнірі.
Не забуваймо про те, що ця гра стане останньою для Ройса у футболці його рідного клубу. Те саме може стосуватися і Гуммельса (з поправкою на те, що не Боруссія його виховала, а Баварія).
І якщо з Марко все ясно, в Європі він не залишиться, а поїде догравати чи до США, чи до Саудівської Аравії, то ситуація з Матсом трохи заплутана.
У ході сезону центрбек оголосив про те, що влітку він має намір завершити кар'єру. Що далі рухалася кампанія, то частіше почала з'являтися інформація про те, що керівництво дортмундців хоче продовжити футболіста ще на рік.
Усім здавалося, що оголошення про новий контракт не забариться. Однак сезон практично завершився, а нової угоди все немає – доля Гуммельса перебуває у підвішеному стані.
Можливо, перемога в Лізі чемпіонів змусить босів "джмелів" заворушитися та запропонувати гравцеві контракт. А можливо, що матч проти Реала стане для 35-річного захисника останнім у футболці Боруссії. І він разом із Ройсом (і, можливо, кубком ЛЧ) покине Дортмунд.
ТОП-історії Реала: останній виступ Крооса, ювілейний кубок і вселенська несправедливість
Реал теж має свою легенду, для якої майбутній фінал буде ще однією прекрасною можливістю попрощатися з мадридськими фанатами. Але, на відміну від Ройса та Гуммельса, прощання Тоні Крооса стосуватиметься не лише його кар'єри в королівському клубі, а й усього футболу в цілому.
Десять років тому Реал і Баварія провернули непрямий обмін гравцями: Кроос переїхав до Мадрида, а до Мюнхена вирушив Хабі Алонсо. І хто ж міг подумати, що кар'єру німця складеться настільки успішно (з огляду на те, що того ж літа він мало не перейшов у Манчестер Юнайтед)?
За десятиліття 34-річний хавбек виграв усе, що тільки можна на клубному рівні: чотири чемпіонства Іспанії, чотири Ліги чемпіонів, чотири Суперкубки Іспанії та УЄФА, п'ять Клубних чемпіонатів світу та один національний Кубок.
У Лондоні він намагатиметься виграти свою шосту Лігу чемпіонів, п'яту разом з Реалом і п'ятнадцяту для самого мадридського клубу. Ще одна гарна історія, яка має право на життя. Шкода, що доля звела історію трьох німців до одного фіналу - хтось святкуватиме тріумф, а хтось залишиться ні з чим.
До речі про тріумф. На Вемблі Реал матиме шанс в черговий раз довести (тим, хто чомусь ще так не вважає), що в Лізі чемпіонів у нього немає рівних.
На даний момент "вершкові" мають рівно вдвічі більше кубків ЛЧ, ніж найближчий переслідувач в особі Мілана. Причому з моменту останньої перемоги "россонері" (2007 рік) Реал встиг помітно відірватися від італійців, додавши до своєї колекції п'ять трофеїв.
Тепер же Реал може знову оновити свій рекорд, ставши першою командою в історії Ліги чемпіонів, яка підніме над головою п'ятнадцятий кубок.
Насправді, якщо хтось не може тверезо оцінити, наскільки це вражаючий показник, то через 10-15 років ця людина все зрозуміє. Важко уявити, щоби хтось найближчим часом зміг помітно скоротити відставання від "бланкос".
І тим приємнішим є факт, що до потенційного ювілею свою руку доклав Андрій Лунін, без якого майбутній фінал був би просто неможливий.
Після того, як зламався Тібо Куртуа, а Реал орендував у Челсі Кепу Аррісабалагу, здавалося, що українець просто не має шансів поборотися за місце в рамці воріт, адже Анчелотті довірятиме іспанцеві.
Спочатку тренер справді більше довіряв іспанцеві, не забуваючи часом про ротацію. Проте потім італієць все ж таки здався і зробив ставку на воротаря збірної України - і не помилився. Лунін дуже впевнено пройшов цей шлях, ставши важливим елементом команди, яка достроково стала чемпіоном Іспанії та вийшла у свій 18-й фінал ЛЧ.
Але, як багато хто чудово розуміє, життя дуже несправедливе. Не став винятком і випадок Андрія.
Навесні Куртуа повернувся до тренувань, знову травмувався і здавалося, що все, до кінця сезону на полі ми бачитимемо лише Луніна. Але ні, бельгієць швидко відновився, чим і збирається скористатися Анчелотті, який не приховує свого бажання поставити на матч проти Боруссії саме Куртуа.
Дане рішення має свої аргументи. Італійський наставник правий: коли Тібо у формі, він один із найкращих, якщо не найкращий воротар у світі. Він набагато досвідченіший і Луніна, і Кепи, у нього за спиною вже є успішний досвід виступу у вирішальному поєдинку з Ліверпулем двома роками раніше, коли його визнали найкращим гравцем фіналу.
Ось тільки з моменту свого повернення він провів лише чотири матчі, награвши в сумі 333 хвилини. При цьому він жодного разу не пропустив. Але чи достатньо цього, щоб набрати форму та бути готовим на 100% до відповідальної гри? А ось це вже питання.
Можливо, Анчелотті все ще мав сумніви щодо Луніна, хоча він не раз доводив свою спроможність. Та й якщо судити по-людськи, то Андрій заслуговував грати у воротах у фіналі – якби не він, Реал уже давно був би у відпустці, а Боруссії протистояли б Манчестер Сіті чи Баварія.
З іншого боку, ми так розмірковуємо з позиції співвітчизників Луніна, а тому в нас є певна упередженість.
Якщо судити тверезо, то так, треба визнати, що за рівних умов Андрій не дотягує до рівня бельгійця. І тренер завжди повинен чинити так, як буде краще для клубу, а не окремих його гравців та його фанатів.
Усе впиралося в кондиції обох воротарів. І з цим виникли проблеми. Спочатку Анчелотті повідомив, що у Луніна температура, а згодом і сам українець підтвердив, що через хворобу не встигне підготуватися до суботи, що виправдовує тренера у виборі Куртуа.
За чим варто стежити?
Гра в обороні
І ті, й інші мають у своєму розпорядженні відмінних гравців у лінії атаки, але при цьому оборону не можна назвати найсильнішою стороною ні Боруссії, ні Реалу. Розберемо по порядку всіх, хто має вийти на поле з перших хвилин.
Почнемо із "жовто-чорних". Юліан Рієрсон: стабільний гравець основи, досить надійний, але часом страждає від травм. Іан Маатсен: чудово влився взимку в команду, але має помітний перегин у бік атаки, що негативно впливає на його гру біля своїх воріт.
Ніко Шлоттербек: найнадійніший з усієї четвірки оборони, чудово підключається до атак (оформив 2+5 у сезоні). Матс Гуммельс: ніколи не славився швидкістю, і з віком навряд чи став швидше. Але чудово починає атаки – його закидання вперед допомогли пройти Атлетіко.
Переходимо до "вершкових". Дані Карвахаль: незважаючи на вік, як і раніше, хороший при грі віч-на-віч і на дистанції. Начо Фернандес: за рахунок травм Едера Мілітао і Давіда Алаби став основним, добре підмінив обох, виступивши в ролі запасного колеса в боліді Анчелотті.
Антоніо Рюдігер: часом шалений, часом приймає дивні рішення, але, загалом, досить надійний. Ферлан Менді: не чудовий, але й не жахливий. Утримав за собою позицію, незважаючи на повернення Франа Гарсії. Але клуб все одно шукає кращого гравця.
Так, оборону жодної з команд не можна назвати надзвичайно надійною. Але в потрібний момент І Боруссія, і Реал змогли перейти на прагматичний футбол, який забезпечив їм успіх. Німці за рахунок цього пройшли ПСЖ, а іспанці – Манчестер Сіті та Баварію.
Тому ми живемо в надії, що футбол буде атакуючим з великою кількістю гольових моментів, а насправді хтось може сісти в глуху оборону, через що фінал вийде не таким вже й веселим.
Тренерська дуель Терзича та Анчелотті
Назвемо її протистоянням викладача та студента, хоч німець ніколи не працював асистентом у італійця.
Ніхто в здоровому глузді не буде сперечатися з тим фактом, що Анчелотті на голову сильніший у всіх аспектах. Це і не дивно, будучи на 23 роки старшим за свого візаві, Папа Карло може багато чому навчити Едіна, який зовсім недавно почав робити самостійні кроки у дорослому футболі.
Але це не означає, що 41-річний німець не може здивувати титулованого італійця. У цьому й полягає інтерес протистояння - що ж такого вигадає наставник Боруссії, що може принести йому не лише найважливіший трофей у клубному футболі, а й місце в історії клубу та потенційно новий контракт.
Так, варто розглядати фінал як те, що може зберегти Терзичу його місце біля керма команди. Чинний контракт розрахований до літа 2025 року, але все, чим може похвалитися тренер, це Кубок Німеччини (ще в перший захід) і... все. Навряд чи втрачене чемпіонство у сезоні-2022/23 можна вважати успіхом.
Цього року Боруссія замість боротьби за чемпіонство впала на п'яте місце. І лише перемога у Лізі чемпіонів може перекрити цей провал.
Анчелотті, у свою чергу, більше працює над своєю спадщиною. Він виграв усе на світі - в одній тільки Лізі чемпіонів він перемагав рекордні чотири рази. Тож Анчелотті може просто вкотре зацементувати за собою місце одного з найкращих тренерів в історії футболу.
Брандт vs Беллінгем: хто кого переграє?
Після того, як Марко Ройс перестав бути гравцем стартового складу Боруссії, його місце на полі зайняв Юліан Брандт. І 28-річний хавбек успішно замінив багаторічного капітана "джмелів".
Наразі важко уявити команду Терзича без Брандта, який, до речі, не потрапив у заявку збірної Німеччини на домашній чемпіонат Європи-2024. Цей факт здивував багатьох фанатів та футбольних експертів.
Брандт - головний творець дортмундського колективу. Він - мозок усіх атак, м'яч не може не потрапити до нього, коли "джмелі" штурмують ворота суперника - 10 голів та 16 асистів за сезон це лише підтверджують.
Але його колишній одноклубник проводить більш яскравий сезон, за що цілком заслужено вважається одним із фаворитів на Золотий м'яч.
У першій частині кампанії Джуд Беллінгем видавав якусь аномальну результативність, повторюючи та перевершуючи досягнення Кріштіану Роналду.
Так, потім пішов очікуваний спад, декілька травм та втрата лідерства в гонці бомбардирів (вітаємо Артема Довбика з перемогою). Але за фактом гра англійця не змінилася, просто його показники стабілізувалися на тому рівні, на якому вони й мали бути.
Варто зазначити, що, на відміну від Брандта, Беллінгем діє ближче до штрафного майданчика суперника, часто виступаючи мало не центрфорвардом. Завдяки подібним підключенням він і забив 23 голи у всіх турнірах, приплюсувавши до цього 12 гольових передач.
Враховуючи, як сильно ця парочка впливає на гру своїх команд, цікаво буде поспостерігати, як суперники намагатимуться їх закрити, не даючи можливості скористатися своїми сильними сторонами.
Вінісіус та Золотий м'яч
Більшість сезону велика кількість людей зі світу футболу вважала Беллінгема головним фаворитом на Золотий м'яч, але після успішних весняних виступів на горизонті замаячив новий кандидат на нагороду - ім'я йому Вінісіус Жуніор.
Так, як би це дивно не звучало, але вінгер збірної Бразилії справді конкурує із Беллінгемом за головну індивідуальну нагороду у футболі. Хтось явно цьому радіє, хтось сподівається, що він не виграє, але факт залишається фактом.
Гол, особливо переможний, у фіналі Ліги чемпіонів помітно підвищить шанси Вінісіуса (або Джуда), якщо брати до уваги те, як голосують іноземні журналісти.
Хоча також не варто забувати, що влітку буде два дуже важливі турніри, а саме чемпіонат Європи та Копа Америка. При цьому можна згадати, що на південноамериканському турнірі виступить один аргентинський футболіст, який, як і раніше, вважається кандидатом на Золотий м'яч.
Орієнтовні склади
Жоден гравець не пропустить фінал через дискваліфікацію. А от травмовані є як у одних, так і інших.
Дортмундці не зможуть розраховувати на Рамі Бенсебаїні, Себастьєна Алле, Жульєна Дюранвіля та Матеу Морея.
У мадридців втрати менш кількісні, але якісніші: Давід Алаба продовжує відновлюватися після розриву "хрестів" + фінал пропустить Орельєн Чуамені.
Боруссія Дортмунд: Кобель - Рієрсон, Гуммельс, Шлоттербек, Маатсен - Джан, Забітцер, Брандт - Санчо, Фуллькруг, Адеємі.
Реал: Куртуа - Карвахаль, Начо, Рюдігер, Менді - Кроос, Камавінга, Вальверде, Беллінгем - Вінісіус, Родріго.
Цікаві факти
- команди зустрічалися між собою 14 разів (3 перемоги у Боруссії, 6 перемог у Реала, 5 нічиїх, різниця голів 19-24);
- найпопулярніший рахунок – 2:2 (тричі);
- найбільша перемога "джмелів" – 4:1 (півфінал ЛЧ 2013 року), найбільша перемога "бланкос" – 3:0 (чвертьфінал ЛЧ 2014 року);
- вперше команди зустрілися 1 квітня 1998 року у півфіналі Ліги чемпіонів (Реал виграв у Мадриді 2:0, а у Дортмунді була нульова нічия);
- востаннє Боруссія та Реал зустрічалися у рамках групового етапу Ліги чемпіонів сезону-2017/18. Обидва матчі виграв королівський клуб (3:1, 3:2);
- свій останній фінал ЛЧ німці зіграли також на Вемблі – у 2013 році програли Баварії (1:2);
- з того складу у Боруссії залишилися лише Матс Гуммельс та Марко Ройс;
- Реал не програв жодного матчу у нинішньому розіграші турніру (8 перемог, 4 нічиї);
- іспанці вперше дісталися фіналу непереможеними;
- Боруссія програла лише один раз за останні 11 матчів турніру (7 перемог, 3 нічиї);
- у шістьох з цих матчів німці зберегли свої ворота в недоторканності, у дев'яти з останніх десяти матчів вони відкривали рахунок;
- Реал програв лише один раз в останніх 20 матчах проти німецьких команд (13 перемог, 6 нічиїх);
- Туреччина отримає першого у своїй історії переможця Ліги чемпіонів: кубок підніме або Саліх Озджан, або Арда Гюлер - до них жоден турецький футболіст не вигравав головний єврокубок (навіть Сан-Марино та Зімбабве мають гравців-переможців).
Прогноз
Враховуючи те, в якій ігровій формі перебувають обидва колективи та відсутність серйозних кадрових проблем, можна припустити, що на нас чекає дуже захоплюючий фінал.
Додаткова мотивація у вигляді прощання з Марко Ройсом (і, можливо, Матсом Гуммельсом) має лише збільшити бажання дортмундців перемогти. А бажання перекрити невдачу на Вемблі 11-річної давності змусить "джмелів" полетіти вперед.
У мадридського клубу буде схожа мотивація, адже нещодавно про відхід з футболу оголосив Тоні Кроос. І не можна вигадати більш підходящий прощальний подарунок, ніж перемога в чемпіонаті та Лізі чемпіонів – перша половина подарунка вже відбулася.
Та й піднятий над головою 15-й кубок турніру "бланкос" зробили своїм головним завданням, адже це впише імена учасників фіналу в історію футболу.
Прогноз ISPORT: перемога Реалу з рахунком 2:1.
Олексій Погорелов, ISPORT.ua
Слідкувати за новинами та отримувати цікавий спортивний контент можна в нашому Telegram-каналі!
