Бельгія, Німеччина та ФІФА: Головні розчарування ЧС-2022

Безумовно, як сказав Кевін де Брюйне бельгійці вже "занадто старі" щоб претендувати на золото чемпіонату світу, а дві команди, які обійшли Бельгію в групі зараз борються за вихід в фінал/дійшли до півфіналу/зіграють у фіналі, але якщо порівнювати з тією ж Німеччиною, наприклад, то у "червоних дияволів" якість гри також була не найкращою, а по ходу турніру ще й визирнули назовні проблеми в колективі.  

Якщо порівнювати з тією ж Іспанією, то нове покоління бельгійських гравців значно слабше за те, яке закінчує свої виступи в національній команді. До того ж ці гравці не отримали належного досвіду на цьому турнірі. Також невідома й персона нового головного тренера збірної, тому й перспективи у Бельгії доволі туманні.  

З огляду на усе вище сказане, зі 100% упевненістю можна констатувати той факт, що для вже екс-підопічних Роберто Мартінеса мундіаль пройшов зі знаком мінус.

Німеччина

Андрій Безуглий

Вже другий ЧС поспіль збірна Німеччина стає однією з головних невдах мундіалю, двічі поспіль не вийшовши навіть з групи. І це враховуючи, що німці завжди котуються, як одні з головних фаворитів турніру. Що в команді Лева не було балансу, що його не зміг знайти Флік.

Сучасна збірна Німеччини має ряд талановитих молодих гравців та сильних досвідчених ветеранів, має тренера, який знає, як перемагати в великих турнірах, але не має єдиного командного бачення. Відносно багатьох інших збірних німці показували приємний футбол, але не змогли досягти результату, не вистачило характеру та рішучості.

Хансі Флік забов'язаний зробити з Німеччини сильну та небезпечну команду, для цього в нього є всі ресурси. А чемпіонат світу в Катарі нехай стане для команди нагадуванням, що вже давно прийшлов час викинути конспекти Лева, та зробити щось нове.

Антоніо Матеу Лаос

Василь Войтюк

Моїм першим фіналом ЧС в житті стало протистояння Бразилії і Німеччини в 2002 році, і запам'яталися тоді не тільки голи Роналдо чи емоції Олівера Кана, а й головний арбітр зустрічі - П'єрлуіджи Колліна.

Італієць був справжньою ЗІРКОЮ на футбольному полі. І саме зірок ми очікуємо бачити в фінальних матчах такого турніру, як чемпіонат світу.

Переглядаючи список арбітрів, що будуть працювати на ЧС-2022, в очі відразу впав іспанець Антоніо Матеу Лаос. Так, рефері він дуже неоднозначний, отримує багато критики, але наразі він, без сумнівів, головна ЗІРКА в суддівській компанії. А всі ми хочемо бачити в вирішальних матчах зірок, ось і я думав, що Матеу Лаос буде судити фінал.

Та стався матч 1/4 фіналу на цьому мундіалі, де іспанець явно не впорався і "втратив гру". Вершиною дійства став епізод з грубим підкатом Паредеса, після якого аргентинець ще й вдарив м‘ячем по лаві для запасних, а капітан Нідерландів Вірджил ван Дейк штовхнув суперника грудьми.

Рефері в тому моменті пошкодував гравців, дав Паредесу тільки жовту, а ван Дейка взагалі попередив лише усно. Після цього гравці відчули безкарність і грали досить грубо.

Матеу Лаос за декілька Дніпро полетів додому, адже ФІФА після такого вже не мала наміру давати йому працювати на інших матчах. Звісно, можливо в їхніх планах і не було ставити іспанця на фінал, але думаю, що серед головних кандидатів з самого початку він точно був.

Данія

Дмитро Данець

Данська збірна увійшла до серця багатьох фанатів саме після чемпіонату Європи, де, незважаючи на трагедію з Крістіаном Еріксеном, команда дійшла до півфіналу турніру. Згадуючи ту гру, європейський колектив можна було навіть очікувати у фіналі, якби не спірне пенальті, який реалізувала збірна Англії.

У Катарі збірна Данії входила до ТОП-10 претендентів на чемпіонство, незважаючи на наявність багатьох топових команд. Шанси "червоних" розглядалися непоганими, а команду взагалі вважали темною конячкою.

Що сталося в результаті? Збірна Данії дуже розчарувала. Їй пророкували вихід у плей-офф, адже в одній групі були з Тунісом, Австралією та Францією (навіть французи не були такими страшними), а здобули останнє місце. Колектив Каспера Юльманна набрав лише одне очко за три гри - у матчі з Тунісом (0:0), де підвела реалізація. Гра з Францією віддалено нагадувала данців, але "все повернулося на місце" з Австралією. Європейцям потрібна була перемога, а в результаті мінімальна поразка за дуже поганої гри. За три поєдинки - одне очко, один забитий гол та три пропущені.

Можливо, саме виступ на чемпіонаті Європи вплинув на такі високі надії. Але навіть не враховуючи цього, півфіналіст головного європейського турніру не може виступати таким чином. Можливо, Данію чекає зміна тренера, але якщо цього не буде, то варто кардинально змінювати свою гру.

Чемпіонат світу без України

Ігор Міщук

Так, варто говорити саме про Україну загалом, а не суто про українську збірну на ЧС-2022. Незважаючи на страшні кричущі події, які відбуваються в нашій державі та які матимуть наслідки для всього світу, теперішнє українське питання було виключене з інформаційного простору на головному футбольному форумі. На жаль, доклався до цього багато хто: і ті, хто не зміг вийти на Мундіаль, і світові футбольні керманичі, які вчергове почали нав’язувати недолугу гру в "спорт поза політикою".

Збірна України провалила найважливіше завдання сьогодення, виконання якого мало бути саме тут і зараз, саме в цей історичний момент. Не пройшовши на чемпіонат світу через чи не найпростішу сітку плей-офф відбору, ми втратили можливість стати ще одним інфоприводом на тлі непересічної події, чого так потребує країна. Сама присутність українців на світовій першості була б в рази більш значущою за тисячі слів футболістів, сказані до цього, про готовність боротися до кінця і віддати всі сили. На ділі результату не вийшло.

Був би шанс, що зросте зацікавленість, як українці виходили на чемпіонат світу, чому їм доводиться готуватися й грати не вдома, що відбувається у них у країні. А чим більше розголосу і донесення правди до світової спільноти, тим краще. І чим довше б це тривало протягом турніру, тим більше б уваги було прикуто, а наша збірна, певно, була в змозі й затриматися, показавши результати не гірші за Вельс.

Зі свого боку ФІФА відповідно до своїх принципів чинила так, щоб подібні речі "не заважали" футболу. Президент організації Джанні Інфантіно виступив із безглуздим закликом про перемир’я у війні в Україні на час проведення ЧС-2022, схоже, згадавши древню олімпійську традицію про припинення бойових дій. Ніби подібний принцип стримував росіян від того ж вторгнення в Грузію саме під час Ігор у Пекіні влітку 2008-го. Банальна популістична заява без наслідків і відповідальності, аби показати себе в ролі "миротворця" і заховатися в мушлю вдаваного спокою, де футбол поза політикою.

ФІФА подбала, щоб цьому їхньому спокою нічого не заважало. Чого хоча б вартий інцидент, коли організатори під час матчу помітили й відібрали український прапор із символікою Азова, хоча він був у іспанських уболівальників. Чи невпевнена відповідь тренера Польщі на запитання, чи була заборона від ФІФА, щоб Роберт Левандовскі зіграв із синьо-жовтою капітанською пов’язкою. Хоча б італієць Маріо Феррі вибіг на поле під час матчу із написом на футболці "Save Ukraine" і тату тризуба на руці (і з іншими закликами). Не вгледіли, та потім заборонили відвідувати поєдинки турніру.

Що ж, поки залишається сподіватися, що, найголовніше, більше не виникнуть обставини, коли спортивний результат доведеться досягати під час війни, а наступного разу потреба говорити буде справді лише про футбол.