Бокс: підсумки 2023 року та роздача нагород
2023 рік добігає кінця, тому настав час оцінити всі найяскравіші та найбільш значущі події у світі боксу.
ISPORT традиційно вирішив підбити підсумки та роздати нагороди у різних номінаціях.
Рік, що минає, подарував захоплюючі бої та нокаути, абсолютних чемпіонів з їхніми історичними досягненнями, падіння та розчарування від невдач недавніх кумирів та повернення колишніх лідерів, а також переніс із 2022-го продовження епопеї про поєдинок за абсолюта між Олександром Усиком і Тайсоном Ф'юрі зі всіма проблемами, зривами та відтермінуваннями на шляху до довгоочікуваної події, але вже з відчутною конкретикою про успішне її завершення.
Боксер року: Наоя Іноуе
Нестримний Наоя Іноуе продовжує просто змітати зі свого шляху та знищувати суперників. Японський "Монстр" підкорив уже четвертий дивізіон, він лише рік тому залишив усі титули у легшій вазі, піднявся і став другим в історії абсолютним чемпіоном світу у двох вагових категоріях в епоху чотирьох поясів.
У 2023 році Іноуе у двох поєдинках оформив собі статус беззаперечного чемпіона у другій легшій вазі. Японський боєць у липні жорстким нокдауном у восьмому раунді та подальшим добиванням переміг Стівена Фултона, забравши титули WBC і WBO, а під кінець грудня об'єднав пояси, розібравшись із чемпіоном WBA та IBF Марлоном Тапалесом, якого відправив на настил рингу в четвертій трихвилинці та остаточно зупинив у десятій.
Іноуе вражаюче легко долає кордони між дивізіонами, домінуючи над будь-якою опозицією, і наразі єдиним питанням є те, де його межа? Поки ж японський "Монстр" повідомив, що планує продовжити виступи у другій легшій вазі.
Альтернатива: Теренс Кроуфорд
Відразу варто зазначити, що між найкращим та альтернативним бійцем в особі Теренса Кроуфорда практично жодної різниці немає. У цьому разі це дійсно альтернативний варіант, а не чимось гірший, і від їхньої перестановки особливо нічого не змінилося б.
Щоправда, у 2023 році Кроуфорд провів лише один бій, але це був поєдинок, на який усі чекали вже декілька років - наприкінці липня відбулося протистояння за звання абсолюта в напівсередній вазі між Теренсом як володарем поясу WBO та чемпіоном WBC, WBA та IBF Ерролом Спенсом. Ось тільки повністю домінував Кроуфорд, а Спенс уже не був тією опозицією, якою міг бути кілька років тому, ще без історії з аварією, повним сил і без майже півторарічного простою. "Кореш" влаштував майстер-клас своєму раніше небитому опоненту, який навіть не бував у нокдаунах, тричі відправляючи його на канвас і остаточно зупинивши в дев'ятому раунді.
Кроуфорд забрав титули свого суперника і став першим в історії беззаперечним чемпіоном у двох вагових категоріях після свого статусу абсолюта в першій напівсередній вазі у 2017 році.
Бій року: Хайме Мунгія - Сергій Дерев'янченко
Ексчемпіон у першому середньому дивізіоні мексиканець Хайме Мунгія 10 червня провів бій за вакантний пояс WBC Silver у ліміті суперсередньої ваги з багаторазовим претендентом українцем Сергієм Дерев'янченком. Український андердог видав проти фаворита чудовий виступ, у якому лише підсумкова осічка коштувала йому перемоги.
Суперники продемонстрували максимально близьке протистояння, невизначеність із переможцем якого, здавалося, могла б розвіятися лише після оголошення суддівських записок. Мексиканець та українець влаштували крутий інтенсивний бій, без розігріву, з постійними жорсткими розмінами від першого раунду, в яких більше діставалося то одному, то іншому.
У п'ятій трихвилинці Дерев'янченко був дуже близький до того, щоб завершити поєдинок достроково, коли затиснув опонента біля канатів, зумів його приголомшити та почав побиття, проте Мунгія з труднощами, але встояв. Після десяти раундів український боксер вів за очками - двоє суддів віддавали йому перевагу 96-94, ще один нарахував нічию 95-95.
Але, коли вже обидва суперники стомилися, Мунгія в заключному раунді все ж зробив те, що йому і потрібно було, щоб переламати результат на свою користь - Дерев'янченко опинився в нокдауні. І в підсумку перемога дісталася мексиканцю одноголосним рішенням (115-112, 114-113 та 114-113).
Очевидно, що після українець був упевнений, що його "пограбували" і хотів реваншу, а мексиканець визнав, що цей бій став для нього важким уроком.
Альтернатива: Робейсі Рамірес - Рафаель Еспіноса
Мексиканець Рафаель Еспіноса у статусі абсолютного андердога створив сенсацію в бою проти чемпіона світу за версією WBO у напівлегкій вазі та дворазового олімпійського чемпіона кубинця Робейсі Раміреса, а сам поєдинок можна відзначити за волю до перемоги аутсайдера.
Еспіноса у протистоянні з беззаперечним фаворитом виглядав переконливіше до п'ятого раунду, після чого опинився у нокдауні. Рамірес звалив суперника, той підвівся, але ноги підкосилися і він ледве не впав ще раз, встигнувши схопитися за канати. Від добивання врятував гонг. Проте надалі мексиканський боєць зібрався з силами, знову володів ініціативою та відіграв нокаут у 12-му раунді. Підсумкові 113-113, 114-112 та 115-111 на користь претендента.
Нокаут року: Чжан Чжилей - Джо Джойс 2
У першому поєдинку в квітні Чжилей відібрав у Джойса пояс тимчасового чемпіона WBO у надважкій вазі та завдав йому першої поразки у професійній кар'єрі, змусивши рефері за порадою лікарів зупинити бій у шостому раунді після того, як величезна гематома закрила око британцю, який вважався фаворитом.
Реванш у вересні вийшов ще більш швидкоплинним і від початку став віддзеркаленням першого бою. Джойс багато пропускав та так і не знайшов спосіб впоратися з атаками шульги, хоча нокаут прийшов справа. Китайський гігант цього разу вдвічі швидше та ефектніше розібрався з опонентом, коли у третьому раунді правим хуком зарядив точно у щелепу. Британець завалився на канвас, намагався підвестися на ноги, але не встиг у відведений час, а ці кадри стали уособленням краху.
ZHANG DID IT AGAIN! 👊💥
— ESPN Ringside (@ESPNRingside) September 23, 2023
Zhilei Zhang knocked out Joe Joyce in devastating fashion. #ZhangJoyce2 pic.twitter.com/NQg1q9GeRZ
У підсумку Джойс, колись небитий і націлений на чемпіонів, визнав, що поспішив із повторним поєдинком проти Чжилея.
Альтернатива: Дзунто Накатані - Ендрю Молоні
У травні Дзунто Накатані в бою за вакантний титул чемпіона світу за версією WBO у другій найлегшій вазі брутально зупинив Ендрю Молоні, завдавши йому першої дострокової поразки.
Японський боксер під час поєдинку двічі відправляв суперника в нокдаун у другій та 11-й трихвилинці, а під кінець заключного раунду впіймав його чітким ударом з лівої. Австралієць опинився на настилі рингу без шансів піднятися.
WORLD CHAMPION 🏆
— Top Rank Boxing (@trboxing) May 21, 2023
Nakatani does it in devastating fashion 🇯🇵 #HaneyLoma pic.twitter.com/PtGRLRp4g3
Апсет року: Деонтей Вайлдер - Джозеф Паркер
Перед боксерським шоу в Саудівській Аравії Деонтей Вайлдер радив Ентоні Джошуа у контексті їхньої очної зустрічі не заглядати за спину Отто Валліну, щоб святкувати успіх. Проте, схоже, сам на це піддався у випадку з Джозефом Паркером. Та й більше року простою, відсутність серйозних боїв з часів завершення трилогії з Тайсоном Ф'юрі, постійні розмови про Джошуа свою справу зробили, залишивши після хоч і несподіваної, але закономірної поразки від Паркера питання - чи не час на пенсію?
Безумовно, повністю Джозефа Паркера з рахунків не скидали, але, враховуючи, наскільки великим фаворитом був Вайлдер і прогнози на бій, він зумів здивувати. Новозеландець чудово підготувався, чітко виконував свій план на поєдинок, ішов уперед, домінував проти загалом пасивного суперника, ледь не добив його у восьмому раунді. Американець же, розуміючи неможливість перемоги за очками, сподівався на свій нокаутуючий удар, але і цього опоненту вдалося грамотно уникнути. У підсумку - розгром від Паркера та розчарування від Вайлдера.
"Пограбування" року: Василь Ломаченко - Девін Хейні
Друга спроба Василя Ломаченка стати абсолютним чемпіоном світу у легкій вазі знову увінчалася невдачею. І якщо з Теофімо Лопесом поразку можна було пояснити, то у випадку з Девіном Хейні все склалося абсолютно неочевидно та навіть скандально.
Боксер з України підійшов до поєдинку з максимальним налаштуванням і готовністю, як до справді найважливішого в кар'єрі. Віковий та досвідчений андердог зумів влаштувати справжнє випробування для молодого та сильного фаворита, який перевершував його у зрості та розмаху рук. Ні, це не був односторонній бій, а максимально конкурентне протистояння у високому темпі. Хейні теж добре діяв джебом, працював переважно по корпусу, але Ломаченко був яскравішим, цікавішим, чудова робота ніг, впевнено вривався у ближній бій і пробивав у голову супернику. Очевидна перевага у чемпіонських 10-11 трихвилинках, та й загалом Василь міг розраховувати на те, що забере сім-вісім раундів.
Проте суддям цього виявилося замало. У цьому бою Ломаченко мінімум не програв, але перемога Хейні одноголосним рішенням, ще й з одним рахунком 116-112 (і двічі по 115-113), була скандалом. Обурення вже висловили фанати, які були присутні на бою, а потім підключилися й експерти, тренери, промоутери. Аргументи про те, що претендент зробив недостатньо, щоби відібрати звання абсолюта, або що рівні раунди йдуть у залік чемпіону - це несерйозно.
Безумовно, сторона Ломаченко називала те, що сталося, найбільшим "пограбуванням" і вимагала реваншу, але Хейні і не думав іти на це, а, як і планував, пішов з легкого дивізіону, піднявшись у вазі.
Альтернатива: Френсіс Нганну - Тайсон Ф'юрі
"Циганський король" був на межі грандіозного провалу, а колишній чемпіон UFC мало не створив великої сенсації. Незважаючи на всі заяви та впевненість британця у перемозі, легкого заробітку та товариської зустрічі з підвищеною відповідальністю під час простою для нього не вийшло.
Нганну, який дебютував у боксі, зумів справити враження у новій для себе діяльності, пройшов усю дистанцію десятираундового поєдинку, завдав більше силових ударів, відправив суперника у нокдаун у третьому раунді, ледь не добив у восьмому. Однак перемогу роздільним рішенням судді все ж віддали Ф'юрі, схоже, побоявшись псувати резюме майбутньому учаснику поєдинку за звання абсолютного чемпіона. Камерунець же впевнений, що його "пограбували", і хоче повторного бою.
Абсолютний чемпіон року: Теренс Кроуфорд
У цій категорії вибір очевидний і без конкуренції, а особливо повторюватися про найкращих бійців потреби немає. Обидва лідери рейтингів найкращих незалежно від вагової категорії цього року довели, що вони справді заслужено перші та заслужено абсолютні чемпіони.
Кроуфорд переконливо показав, чому є одним із лідерів Р4Р, впевнено розібравшись з Ерролом Спенсом і ставши першим абсолютним чемпіоном у двох дивізіонах в епоху чотирьох поясів.
Щоправда, згодом IBF позбавила його свого титулу, оскільки він не зможе провести захист проти обов'язкового претендента, маючи контрактні зобов'язання щодо реваншу зі Спенсом. Але це лише технічний момент, що він більше не беззаперечний чемпіон, і сам непереможений американець не прагне битися з Джароном Еннісом, якому дістався його пояс без бою. Кроуфорд уже все усім і собі довів.
Альтернатива: Наоя Іноуе
Стрімкість підйому Іноуе від безтитульного нульового рубежу до чергової вершини з повним набором поясів вражає та захоплює. Від завоювання попереднього абсолюта до нового звання беззаперечного минув лише рік і два тижні, а за цей час від японського "Монстра" постраждали чемпіони Стівен Фултон і Марлон Тапалес.
Тепер чекатимемо від Іноуе яскравих захистів свого статусу абсолютного чемпіона у другій легшій вазі, адже наступного року японець вирішив залишитись у цьому дивізіоні та планує провести три бої. Поки не відчує у собі сили для чергового підйому.
Повернення року: Лі Вуд
Лі Вуд, який влаштував одне з найбільш захоплюючих протистоянь минулого року з Майклом Конланом, у 2023-му пройшов шлях від втрати титулу чемпіон за версією WBA у напівлегкій вазі до його повернення та драматичного успішного захисту.
У лютому він залишився без свого пояса після поєдинку проти Маурісіо Лари. Попри те що чемпіон контролював хід бою, він отримав розсічення і в сьомому раунді сам опинився у важкому нокдауні. Хоча британець і підвівся, його тренер викинув рушник. Проте у травні Вуд узяв впевнений реванш у Лари і повернув титул. Тепер уже британець клав мексиканця на настил рингу і зрештою здобув закономірну перемогу одноголосним рішенням суддів.
А у жовтні Вуд провів яскравий захист пояса. Британський чемпіон був на межі та поступався за очками співвітчизнику Джошу Воррінгтону, який був активнішим і чинив серйозний тиск. Для перемоги володарю титулу потрібен був нокаут, що він успішно оформив у сьомій трихвилинці. Вуд приголомшив претендента правим хуком і добив серією потужних ударів. Воррінгтон після падіння на канвас все ж підвівся, але дуже невпевнено тримався на ногах, а рефері зупинив бій.
One of the most INCREDIBLE knockouts you'll see @itsLeighWood 🤯#WoodWarrington pic.twitter.com/PUTPnYbtcg
— DAZN Boxing (@DAZNBoxing) October 7, 2023
Альтернатива: Ентоні Джошуа
Ентоні Джошуа після втрати титулів, двох поспіль поразок від Олександра Усика та емоційного зриву внаслідок повторного програшу українцю почав прокладати собі дорогу до чергового підйому, обравши шлях активності та влаштувавши три бої за звітний рік. Незважаючи на повсюдні заяви про його психологічні проблеми, британець намагається поступово повертати собі впевненість.
Почав Ей Джей з неяскравої, але перемоги одноголосним рішенням суддів над Джермейном Франкліном, а потім нищівним ударом нокаутував Роберта Геленіуса, що став терміновою заміною Ділліану Вайту, який провалив допінг-тест. Завершив же рік Джошуа двобоєм з Отто Валліном, впевнено розібравшись зі шведом, зламавши йому ніс і змусивши відмовитися від бою перед шостим раундом суперника, який лише до виходу в ринг здавався і подавав себе як серйозну опозицію британцю.
Тепер Джошуа може розраховувати на подальші цікаві протистояння, шкода лише, що бій із Деонтеєм Вайлдером, очевидно, зірвався.
Розчарування року: Тайсон Ф'юрі
Якщо не брати до уваги поведінку Ф'юрі протягом року, у тих же переговорах і зривах бою з Усиком, постійні претензії та хитрощі, що, втім, було передбачуваним, "Циганський король" розчарував і в спортивному плані. Британець вирішив піти на авантюру, яка, здавалося, мала минути для нього легко, а ледве не обернулася грандіозним провалом.
Шоу 28 жовтня з колишнім чемпіоном UFC Френсісом Нганну ледь не вартувало Ф'юрі сенсаційної першої поразки в кар'єрі. Навряд чи хтось міг подумати, що напіввиставковий бій так важко складеться для британця, якому потрібно було просто переграти боксера-дебютанта та впевнено вийти переможцем із протистояння. Проте камерунець, схоже, вважав інакше і нав'язав конкурентну боротьбу чемпіону. Ф'юрі побував у нокдауні, виглядав дивно і переміг лише спірним роздільним рішенням суддів.
Недооцінка суперника, бажання, очевидно, просто пройти бій і легко заробити солідний чек зіграли з Ф'юрі злий жарт, який ледь не виліз боком. Утім, і такого виступу було достатньо, щоб знову поставити під загрозу поєдинок з Усиком та зрозуміти, що поспішати з цим небезпечно.
Із боку Ф'юрі активно заперечують імовірність того, що він пішов на спад, а батько британця критикує його команду та підготовку. Але справді, якщо боксеру, який претендує на звання абсолютного чемпіона, не змінити підхід до своєї діяльності, то це несерйозно.
Зрив року: Олександр Усик - Тайсон Ф'юрі
Бій за звання абсолютного чемпіона суперважкого дивізіону між володарем титулів WBA, WBO та IBF Олександром Усиком і Тайсоном Ф'юрі, якому належить пояс WBC, мав стати головною подією у світі боксу в 2023 році. Проте, навіть незважаючи на заявлені конкретні дати для проведення поєдинку, цей мегафайт у підсумку або зривався, або переносився.
Розмови про організацію бою велися від початку року, а вже в лютому промоутер Ф'юрі Френк Воррен із впевненістю заявляв, що вони налаштовані провести поєдинок 29 квітня. Невизначеність існувала з місцем бою - розглядалися варіанти Саудівської Аравії чи Великої Британії, але це, як виявилось, не було головною проблемою. Безумовно, сторони мали узгодити всі умови контракту, що стало каменем спотикання. На початку березня Ф'юрі виступив із ультиматумом щодо гонорару за бій. Усик все ж погодився на розподіл 70% на 30% на користь суперника, але з боку британця були нові вимоги, зокрема про відмову від можливості реваншу, хоча сам спочатку наполягав на цій опції. Постійно змінювані забаганки Тайсона призвели до того, що переговори зайшли в глухий кут, а поєдинок був зірваний.
Усику довелося перемкнутися на обов'язкових претендентів, з першим із яких в особі Даніеля Дюбуа за лінією WBA українець успішно розібрався 26 серпня. Ф'юрі ж вирішив влаштувати бій із ексчемпіоном UFC Френсісом Нганну 28 жовтня. Проте ще за місяць до поєдинку проти зірки ММА команди британця та українця приголомшили всіх, оголосивши про домовленість та підписання контрактів на бій у Саудівській Аравії.
Новою датою мало стати 23 грудня, але знову виникли проблеми. Непереконливий виступ Ф'юрі проти Нганну, нокдаун, досить спірна перемога породили великі сумніви щодо його готовності битися з Усиком у запланований термін. Наступні натяки команди "Циганського короля" про необхідність часу на відновлення та підготовку виявилися небезпідставними, а поєдинок у підсумку відклали - мегафайт перенесли на 17 лютого 2024 року.
Альтернатива: Ентоні Джошуа - Деонтей Вайлдер
Зустрічі в ринзі Джошуа та Вайлдера чекали ще за їхніх чемпіонських часів. Однак тоді поєдинок так і не влаштували, а шляхи британця та американця розійшлися й привели до втрати титулів.
Утім, інтерес до протистояння двох топових суперважковаговиків зберігався, і останнім часом тільки підігрівався. Сторони робили заяви, контактували та цілеспрямовано підводили до цього бою. Проте відбутися поєдинку знову не судилося, зокрема через відсутність домовленості про організацію бою з представниками Саудівської Аравії. Джошуа і Вайлдер все ж розділили один кард, але не ринг під час грандіозного вечора боксу в Ер-Ріяді 23 грудня, який все одно бачився як проміжний перед їхньою очною сутичкою.
Майбутній бій Ей Джея з "Бронзовим бомбардувальником" здавався неминучим, адже вже навіть озвучувалася конкретна дата - 9 березня 2024 року, про що мали офіційно оголосити після шоу. Проте знову все перевернулося - останній крок перед зустріччю потенційні суперники зробили з протилежними результатами. Джошуа здолав Отто Валліна, а ось Вайлдер уже цього року "постарався", щоб зірвати їхній бій, беззаперечно поступившись Джозефу Паркеру. Нехай американець і не збирається йти на пенсію, а британець заявляє, що готовий битися з будь-яким, чи потрібний тепер Ей Джею цей поєдинок?
Головне очікування року: Олександр Усик - Тайсон Ф'юрі
Головне очікування, очевидно, залишилося незмінним порівняно з попереднім роком. Суперважкий дивізіон мав отримати свого беззаперечного чемпіона, першого в епоху чотирьох поясів, але цьому знову не судилося здійснитися.
Сторони протягом року подолали нелегкий шлях до досягнення домовленості, проте непередбачувана поведінка Ф'юрі, постійні вимоги та ультиматуми, його дивний виступ у напіввиставковому бою з Нганну, коли він був на межі першої поразки у професійній кар'єрі, свою справу зробили. Поєдинок за абсолюта то скасовували, то переносили, попри постійну готовність Усика битися.
Читайте також: Усик - Ф'юрі: коли і де відбудеться бій
Утім, наразі все виглядає вже абсолютно конкретно, і завадити бою можуть хіба непередбачувані обставини. Контракти підписані, місце визначене, дата зафіксована. Що важливо, проблема суперечок про гонорари вирішена, адже суперники мають особисті договори із саудівськими організаторами і розподілу не буде. Тож 17 лютого 2024 року в Ер-Ріяді на всіх чекає грандіозна подія.
До того ж наступного року фанати боксу можуть побачити навіть два протистояння Усика з Ф'юрі, оскільки у контракті прописано можливість реваншу. Ось тільки на кону повторного поєдинку вже будуть не всі титули, оскільки IBF відмовляється давати відстрочку захисту свого титулу проти обов'язкового претендента Філіпа Хрговіча. Як усе складеться, побачимо вже у 2024 році.
Нагадаємо, також ISPORT розповідав про п'ять головних подій, що відбулися у світі боксу в 2023 році.
Ігор Міщук, ISPORT.ua
Слідкувати за новинами та отримувати цікавий спортивний контент можна в нашому Telegram-каналі!
