Нічого особистого, це просто бізнес: останні гравці, які переходили в стан ворога

ISPORT.ua згадує останні трансферні відносини між принциповими європейськими командами.
5 сентября, 14:20
Жуніор Мораєс та Хакан Чалханоглу / колаж Василь Войтюк
Жуніор Мораєс та Хакан Чалханоглу / колаж Василь Войтюк

В літнє міжсезоння донецький Шахтар підсилив вихованець київського Динамо Богдан Михайличенко. Хоч трансфер був оформлений не прямий, все одно, перехід гравців між принциповими командами – це гаряча тема.

ISPORT.ua виділив останні переходи або трансфери футболістів європейських команд, які змінювали табори конкуруючих між собою клубів.

Реал – Барселона

Дербі Іспанії – це завжди пристрасть, амбіції, драма або любов, хоч на футбольному полі, хоч поза його межами. Всі ми пам’ятаємо дорогий трансфер Луїша Фігу за 60 млн євро та свинячу голову на футбольному полі, однак останній прямий перехід був влітку 2007 року.

Хав’єр Савіола на правах вільного агента приєднався до Реалу, однак там зіркою не став. Важкі часи, висока конкуренція, нестабільність та два трофеї – ось вся кар’єра нападника в Реалі, яка складалась два роки.

Реал – Атлетіко Мадрид

Мадрид – столиця краси, відпочинку та футбольних пристрастей. Реал та Атлетіко завжди конкурували між собою, однак це не заважало їм оформлювати трансфери. Останній такий відбувся кілька років тому, коли у 2019 році Маркос Льоренте за 40 млн євро був придбаний Атлетіком. Півзахисник гарно проявляє себе в команді Діего Сімеоне, входячи в першу обійму. Разом з «матрацниками» він виграв чемпіонат Іспанії та не збирається на цьому зупинятися.

Барселона – Атлетіко

Давід Вілья, Арда Туран, Антуан Грізманн, Луїс Суарес та знову Антуан Грізманн – це всі трансфери клубів між собою за останні десять років. Непоганий список, який вражає. Останній, як ви зрозуміли, - Грізманн, однак його історія трансферу масштабна. В 2019 році за 120 млн євро Барселона придбала його, але француз не заграв, повернувшись до Атлетіка на правах оренди. Мадридці на два роки взяли нападника, якого потім можуть викупити.

Бетіс – Севілья

В Іспанії також вагоме дербі – андалузьке. Бетіс та Севілья завжди ворогували між собою, що гарно прослідковується за трансферними відносинами. Останній прямий трансфер основних команд відбувся в січні 2000 року, коли Аділсон приєднався до Севільї. Хоч це і була сенсація, однак на грі ніяк не відзначилось, бо він жодного разу не зіграв за Бетіс та Севілью.

Сам трансфер був скандальним, бо Севілья хоч і купила Аділсона, однак одразу не заплатила. Бетіс подав скаргу, яку виграв, а тому Севільї довелось знайти терміново гроші, щоб купити бразильця. Аділсона відправили до другої команди, адже він не потрапив в заявку через перебір юних гравців в першому складі.

Челсі – Арсенал

Лондонці клуби – це завжди весело та напружено, варто згадати перехід Ешлі Коула або суперечки Жозе Моурінью та Арсена Венгера. На трансферному ринку команди не соромились забирати гравців у один одного. Останній же – Вілліан. В 2019 році Челсі не хотів давати бразильському нападнику довгостроковий контракт, а футболіст же хотів залишитись в Лондоні, тому підписав контракт з Арсеналом. Союз виявися нетривалим (1 рік), хоч із трофеєм – Суперкубок Англії.

Челсі – Тоттенгем

В Челсі завжди були сильні голкіпери, а тому конкуренти мріяли забрати їх собі. Ось, наприклад, Тоттенгем у 2009 році скористався тим, що Карло Кудічіні розірвав контракт з Челсі. Лондонці думали, що досвідчений італієць допоможе виграти трофей, однак такого не відбулось (і всі наступні 14 років). Голкіпер, якому на момент переходу було 36 років, отримав травму, яка завадила одразу йому стати основним. Хоч і провів він у складі Тоттенгема 36 ігор, але масштабний внесок у розвиток не зробив.

Тоттенгем - Арсенал

Північне лондонське дербі – вивіска, яка не потребує додаткового розголосу. Трансферна перипетія команд не така велика, але остання фігура масштабна – Вільям Галлас. Легенда французького клубу грав за три найголовніші лондонські команди: Челсі, з яким виграв чотири трофеї, Арсенал, де став лідером команди, та Тоттенгем, де був же захід кар’єри. «Шпори» підписали захисника у 2010 році. Галлас став основним і там, хоч і трофеїв не виграв, але своє прізвище в історію клубу вписав.

Манчестер Юнайтед – Манчестер Сіті

Манчестерське дербі – палке, гаряче, жваве, а ось трансферні відносини доволі скромні. В січні 2012 року Юнайтед на правах вільного агента забрав Фредеріка Веселі, який є вихованцем Сіті, але ні разу не заграв за основну команду. Захисник вірив, що в Юнайтед у нього більше шансів заграти, але і там жодного матчу не провів.

Манчестер Юнайтед – Ліверпуль

Головні вороги Англії – Манчестер Юнайтед та Ліверпуль. Не існує нічого запеклішого в Англії, а час замирає, коли вони грають між собою. Тому не дивно, що трансферні відносини між командами дуже і дуже холодні. Останній трансфер між клубами відбувся в липні 1964 року. Тоді Ліверпуль придбав форварда Філа Чіснолла за 29 тисяч євро. Англієць провів вісім матчів за Ліверпуль, в яких забив два голи.

Ліверпуль – Евертон

Ще одне гаряче дербі Англії – Ліверпуль та Евертон. Команди сперечались завжди за першість в місті, а тому не збирались посилювати склади один одного. Останній прямий трансфер відбувся в 2001 році, коли Ліверпуль придбав Абеля Шав'єра за 1,2 млн євро. Ця співпраця вилилась у два трофеї – Суперкубок УЄФА та Кубок англійської ліги.

Баварія – Борусія Дортмунд

Напевно, весь світ знає, як Баварія полюбляє безкоштовно забирати гравців з інших футбольних клубів. Влытку цього року їх наздогнала карма – Ніклас Зюле на правах вільного агента приєднався до Борусії.

Борусія Дортмунд – Шальке

Рурське дербі – одне із найдавніших в історії футболу. Тому переходи між собою завжди привертають увагу. З 2008 року Феліпе Сантана представляв Дортмунд, з яким виграв декілька трофеїв.

Так сталось, що в 2013 році він став їм не потрібен, а тому Сантана шукав нову команду, якою стала Шальке. Надовго захисник там не затримався, бо давався взнаки вік, ігрова форма.

Мілан – Інтер

За першість в Мілані завжди боролись гіганти – Інтер та Мілан. Вони ділили вболівальників, стадіон та навіть гравців, які з радістю переходили в один клуб із іншого.

Останнім таким став Хакан Чалханоглу, який приєднався до Інтеру в 2021 році на правах вільного агента, прагнучи стати чемпіоном Італії. Вже зараз можна сказати, що це помилка в плані трофеїв, бо Мілан якраз виграв Серію А, повернувши титул вперше з 2011 року.

Мілан – Ювентус

Окрім міланських клубів є такий ще гігант із Туріна – Ювентус. Італійський клуб був найкращим в Італії, а тому запрошував кого завгодно, в тому числі, і з Мілану. Трансферні стосунки між ними непередбачувані, а трансферна сага Леонардо Бонуччі може все описати.

В 2017 році італієць покинув Турін за 40 мільйонів євро, перебравшись до Мілану. Але довго він там не витримав, хоч і був капітаном. Вже наступного літа Леонардо повернувся до Ювентусу, де спочатку йому довелося відбілювати своє ім’я через цей безглуздий трансфер.

Ювентус – Інтер

За гравцями Ювентуса пильнував не тільки Мілан, а і Інтер. В 2018 році міланський клуб на правах вільного агента підписав Квадво Асамоа, який до цього шість років представляв туринський гранд. Ганський півзахисник провів два роки в Інтері, але так і не став лідером команди. Потім у нього завершився контракт і він півроку був без команди.

Лаціо – Рома

Римське дербі – фурор, шоу, захоплення, однак про трансферні відносини точно такого не скажеш. Команди рідко підписують гравців один одного, хоч і останнім був Педро, який змінив Рому на Лаціо. До цього ж, підписувались молоді футболісти з академій, які, в більшості, так і не отримували шансів заграти в першій команді.

Ліон – ПСЖ

Початок 10-х – це розквіт ПСЖ, до якого прийшли шейхи разом з грішми. Французький клуб хоч і витрачав багато, але від сильних гравців не відмолювався. Мало хто пам’ятає Кристофа Жаллє, але він зробив вклад до трофеїв, які виграв ПСЖ.

Ліон в 2014 році, коли француз вже отримував малу кількість ігрової практики, забрав гравця собі, заплативши 1,5 млн євро. За три сезони Жаллє відіграв 92 матчі, в яких забив чотири голи та виконав 15 гольових передач.

ПСЖ – Марсель

Дербі Франції – паризькі аристократи проти робочих низів Марселя, а тому принциповість команд точно на першому плані. Останній трансфер між клубами відбувся в січні 2007 року, коли ПСЖ за чотири мільйони придбав Пегі Люїндюла.

Як ви розумієте – зіркою він не став, хоч і провів в складі парижан 180 ігор, в яких забив 37 голів та виконав 18 гольових передач.

Ліон – Сент-Етьєн

Ронське дербі – відоме саме через запал вболівальників, які сприймають зустріч команд, як протистояння. Хоч команди суперничають між собою, а гроші все одно вирішують. Так літом 2009 року Ліон придбав нападника Бафетімбі Гоміса за 13 млн євро. Француз побудував чудову карєру в Ліоні, ставши символом вже двох клубів – Сент-Єтьена та Ліона.

Порту – Бенфіка

Суперечки між Порту та Бенфікою виникають кожного сезону, бо мова йде про титули. Тому команди не збираються посилювати один одного. Останній перехід з одного клубу в інший відбувся літом 2015 року, коли Максиміліано Перейра на правах вільного агента перейшов до Порту. Він допоміг своїй новій команди виграти чемпіонат, який до цього вигравав тричі з Бенфікою.

Бенфіка – Спортінг

Андре Каррільйо – був одним із довгожителів Спортінгу, але це не завадило йому перейти до Бенфіки в 2016 році на правах вільного агента. Нападник пограв в Бенфіці лише рік, а потім його шлях в Португалії добіг кінця – були аренди в Англію, Саудівської Аравії, де зараз і грає. С Бенфікою хоч і виграв трофеї, але в плани потім не входив.

Порту – Спортінг

Підписання за яке соромно – саме так можна описати оренду Уго Вентури з Порту в Спортінг в січні 2013 року. Ліссабонці не дали жодного шансу голкіперу проявити себе в офіційних матчів, а тому влітку оренду не стали продовжувати.

Динамо – Шахтар

В історії українських клубів принциповість існувала, але були такі, які закривали очі на це, переходячи з Шахтаря в Динамо та навпаки. Якраз останній був випадок, коли футболіст з Києва переходив до Донецька – це був Жуніор Мораєс. Перехід бразильського форварда з українським паспортом був скандальним, бо у того завершився контракт і він прийняв пропозицію Шахтаря, хоч ще по ходу сезону заперечував перемовин. Замість любові в Києві він отримав ненависть, як від гравців Динамо, так і від фанатів.

Селтік – Рейнджерс

Шотландці – це одночасно бійка та веселощі, це страх та ризик, це драма та спокійність. Якщо людина обирає один клуб, то йде за ним до кінця, не зраджуючи. Тому трансферні відносини – виняткові. Останній трансфер клубів відбувся літку 1908 року! На хвилиночку – 114 років тому!!! Ось це – відданість. Хто ж тоді перейшов? Алекс Беннет, який виступав на правому фланзі атаки, також граючі в збірній Шотландії.

Європейські відносини інших колективів:

  • Сербія: Партизан – Црвена Звезда (Йован Крнет, січень 2011 рік, захисник, 25 тисяч євро)
  • Нідерланди: Аякс – Феєнорд (Стівен Бергейс, липень 2021 року, атакуючий півзахисник, 5,5 млн євро)
  • Польща: Вісла – Краковія (Губерт Адамчик, серпень 2018, атакуючий півзахисник, 25 тисяч євро)
  • Турція: Фенербахче – Галатасарай (Шенер Озбайраклі, липень 2019, правий захисник, вільний агент)
  • Греція: Олімпіакос – Панатінаїкос (Нікос Вергоc, серпень 2018, нападник, вільний агент)

Дмитро Данець, ISPORT.ua


x
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознакомлен(а) / OK